Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !
Усі дороги і стежки його життя, переплітаючись, звідусіль поспішали до сьогоднішньої днини, як поспішає гаряча кров до серця.
Усі (зверху пиши простим олівцем над цим словом: прикметник і підкреслюй хвилястою);
Дороги(пиши зверху: іменник і підкреслюй одною лінією, це буде підмет);
і (сполучник пиши)
стежки (іменник, однією підкресли);
його (займенник, підкресли пунктиром);
життя (іменник, однією);
переплітаючись (це дієприслівник, пиши зверху прислівник, і підкреслюй риска, крапка)
звідусіль (прислівник, риска, крапка)
поспішали (дієслово, двома лініями)
до (прийменник)
сьогоднішньої (прикметник, хвилястою)
днини (іменник, пунктиром)
як (сполучник)
поспішає (дієслово, двома лініями)
гаряча (прикметник, хвилястою)
кров (іменник, однією)
до (прийменник)
серця (іменник, пунктиром)
Все шо я знаю)