Відповідь:
1. Оратор багатий не лише на слова, а й на думки (Цицерон).
2. Оратор повинен бути людиною справедливою і тямущою у справах справедливості (Платон).
3. Саме промова, солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і думкам слухачів, становить невід’ємне надбання оратора (Цицерон).
4. Оратор одночасно розгромлює і ранить усіх тією самою зброєю і тим самим ударом... (Ф. Прокопович).
5. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано й переконливо, відповідно до важливості предмета, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит).
6. Риторика — цариця думки і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).
Відповідь:
- Доброго ранку, діти
- Доброго ранку, Маріє Олександрівне
- Діти, чи знаєте ви щось про другорядні члени речення?
- Так, їх існує тільки три. Це додаток, означення , обставина,- віповів учень на запитання вчительки
- Так, ти правий. Другорядні члени речення поділяють на три типи: додаток, означення, обставина. Додатком називається другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або розповсюджується стан чи ознака, і відповідає на питання непрямих відмінків кого? чого? ким? чим? кому? чому? кого? що? на кому? на чому? Хтось може нависти приклад речення з додатком?
-Ми пішли до бабусі, Ми- це підмет, пішли - це присудок, до бабусі-це додаток. Це речення складається з головних та другорядних членів речення,- відповіла відмінниця.
- Так, молодець. Гарно засвоїла минулий матеріал про головні члени речення. Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) скільки? Хтось може навести приклади?
- Я маю гарне взуття . Гарне- це означення.
- Молодець. Обставинами називаються другорядні члени речення, які вказують на місце, час, мету б дії. Ось приклади речення з обставиною, напишіть у себе в зошиті. Це буде вашим домашнім завданням
Пояснення:
Великий, грізний житель лісів. Герой багатьох казок та легенд.
Все це про нього – ведмедя. Один його вигляд змушує тремтіти навіть найхоробріших, а його грізне ревіння приводить до повного оціпеніння тих, хто все ж не пустився навтіки при його вигляді. Разом з тим, ведмідь завжди уособлює силу та мудрість, з якою ця сила застосовується. До того ж, в багатьох казках він постає справедливим суддєю в суперечках між іншими персонажами.
Мабуть, це саме завдяки його могутній зовнішності.