осенний хоровод в детском саду может быть использован для праздника осени или для любого другого осеннего развлечения. рекомендуемый возраст детей — 4-6 лет.
осенний хоровод «листики-кораблики»
куплет 1:
осень разноцветная (хоровод.)
появилась в городе,
листики раскрасила
разноцветным золотом.
припев:
как кораблик маленький, (парами качаются.)
кружится листочек,
по осенней лужице (кружатся шагом парами.)
желтый мотылечек.
куплет 2:
стало небо ниже, (медленно «фонариками» опускают руки через стороны вниз.)
холодней на улице,
листья закачались (ладошки приподняты по разным сторонам, топотушки в круг.)
на осенних лужицах. (топотушки из круга.)
припев:
как кораблик маленький, (парами качаются.)
кружится листочек.
по осенней лужице (кружатся шагом парами.)
желтый мотылечек.
куплет 3:
желтые и красные (кружатся.)
листики кружатся,
с ветерком играют,
падать не боятся. (присели.)
припев:
как кораблик маленький, (парами качаются.)
кружится листочек,
по осенней лужице (кружатся шагом парами.)
желтый мотылечек.
куплет 4:
тучи в небе хмурятся, (хоровод.)
на асфальте лужи,
некуда нам спрятаться
от осенней стужи.
припев:
как кораблик маленький, (уходят на стульчики.)
кружится листочек,
по осенней лужице
желтый мотылечек.
листики-кораблики. сл. и муз.кислициной е.в. исполнении селиверстовой юли
ответ:
я вважаю,що ніхто й ніколи не зможе зрозуміти, що таке щастя. для когось – це купа грошей та величезний будинок, а для іншого – здоров’я рідних. більше того, у кожного з нас воно асоціюється з різними речами. хтось вбачає у щасті мішок дорогоцінних прикрас, а воно нагадує картину, яка відображає все те, що було для мене близьке раніше, і те, що робить мене щасливою зараз. проте малюнки на цій картині змінюються відповідно відповідно до віку.
перш за все, це пов’язано з пріоритетами. у дитинстві я раділа новим іграшкам та цукеркам, що купувала мені мама. щастя для мене було матеріальним, але ж я була дитиною і не зовсім розуміла, що таке щастя і яка людина є щасливою. напевно, так було у всіх із нас, адже розуміння певних речей приходить з віком, і ми не можемо засуджувати один одного за те, чого не розуміли.
з часом пріоритети змінюються, і на зміну матеріальним цінностям частково приходять моральні. я відчувала себе дійсно щасливою,коли,приходячи додому, поринала у світ казок, де добро перемагає зло і де всі принцеси завжди знаходять своїх принців. це вже не було те матеріальне задоволення, яке я отримувала від нових іграшок, це було щось більше. я справді була щаслива.
ні для кого не секрет, що кожен із нас сприймає літературу по-різному. хтось просто поглинає інформацію, а хтось читає між рядками. думаючи про щастя, я завжди згадую маленького принца із однойменної повісті. маленька троянда була не просто квіткою, про яку він піклувався, вона була об’єктом його кохання, причиною щастя. з появою квітки принц почав жити.
по-друге, коли людина дорослішає, в неї не залишається часу на щастя. це надзвичайно сумно. для мене дорослі наче роботи, що живуть за принципом робота – дім, не залишаючи місця і часу для щастя. я щиро радію за людей, що в душі залишаються дітьми. вони щасливі…
я майже втратила ту дитячу віру у казки, а це значить те, що я стала дорослішою. мене це лякає. хоч зараз для мене щастя не в грошах, проте я не знаю коли стану дорослою і почну бачити щастя саме в них. гроші й інші матеріальні цінності я сприймаю як належне, хоча це і не зовсім правильно, але зараз мене щасливою робить інше. це книжки, хоч іноді не зі щасливим кінцем, рідні та друзі, що мене оточують, те, чим я займаюсь і дійсно люблю.
объяснение: