німецький поет г. гайне сказав: "кожна людина — це неповторний світ. під кожною могильною плитою — світова історія". як на мене, наше завдання не зруйнувати цей світ, а спробувати розібратись у ньому.
якщо взяти пригорщу піску та добре роздивитися її під мікроскопом, то виявиться, що немає жодної піщинки, схожої на іншу. краплини дощу, які на перший погляд повинні бути схожими, при детальному вивченні виявляються зовсім різними. і так можна перелічити все живе й неживе на землі, від сніжинок до зебр, від листка на дереві до квітки, від комахи до слона і, нарешті, до людини. все це унікальний витвір природи. саме так, ми — унікальний витвір. розумієте — унікальний! тобто неповторний по своїй суті, за своєю формою. ми різні: ми по-різному сприймаємо обставини життя, по-різному на них реагуємо. ми можемо бути адекватними і неадекватними, красивими і некрасивими, розумними і не дуже. але є те, що нас об'єднує. всі ми — люди, а основною ознакою людини є розуміння і всепрощення. іноді нам здається, що всі люди навколо нас неприязні, вони не поділяють нашої точки зору, їм не подобається наш одяг, манера вести розмову тощо. але ж озирніться! всі ці люди — це ми з вами.
кожна людина — неповторна! тож давайте її сприймати саме як явище неординарне, давайте пробачати одне одному, довіряти. давайте принаймні спробуємо бути терпимішими, адже всі ми діти матінки-природи. у всіх нас різні почуття, емоції, і не можна однозначно сказати, хто правий в тій чи іншій ситуації. любімо одне одного, поважаймо. нехай розквітнуть усі наші таланти, нехай кожна людина зрозуміє, що завдання життя не в тому, щоб бути на стороні більшості, а в тому, щоб жити згідно із внутрішнім законом, законом справжньої людини.
напевно, ви чули у своєму житті такі фрази як: «вони пішли на компроміс», «мені довелося піти на компроміс» «ми знайшли компроміс» і т.п. про що йдеться? які дії маються на увазі під фразою: «йти на компроміс» і що взагалі означає це поняття?
слово «компроміс» прийшло до нас від латинського слова compromissum, яке буквально означає згоду або угоду. тому компроміс можна описати як взаєморозуміння і згода, яких досягли завдяки взаємним уступкам.
хоча, можливо, не кожен вживає це слово в своєму лексиконі, насправді на компроміс доводитися йти дуже часто, а в деяких ситуаціях навіть щодня, більшості людей на планеті.
приміром, на компроміс можуть піти батьки вирішуючи як довго дозволити своїй дитині гуляти з друзями. якщо батьки вважають прийнятний час повернення додому 22.00, а дитина – 23.00, то піти на компроміс в даному випадку означає знайти прийнятний для двох сторін варіант – наприклад, встановити час повернення дитини додому в 22.30.
або ж інша ситуація. одній із співробітниць потрібно йти з роботи у визначений день тижня на 1 год. раніше встановленого графіку. начальник не проти цього, але за умови, що інша їх співробітниця буде під час відсутності першою виконувати її роботу.
для того щоб друга співробітниця була готова на такий договір, їм потрібно знайти компроміс і наприклад, домовитися, про те, що перша буде в інший день (коли вона не йде з роботи раніше) протягом години виконувати обов’язки другої або ж компенсує її працю грошима.
ось ряд причин, по яких люди йдуть на компроміс:
заради примирення сторін;
для збереження відносин, коли точки зору абсолютно відрізняються;
якщо без нього не можливою буде співпраця між сторонами;
коли піти на компроміс набагато розумніше, ніж наполягати на своєму;
якщо немає інших варіантів.
як бачимо, в житті нерідко доводиться йти на компроміс. можна навіть з упевненістю сказати, що без цього не можливо жити в суспільстві і співпрацювати один з одним. але варто врахувати, що є речі, якими не можна жертвувати заради компромісу.
для одних це сім’я і родичі, для інших – дорогі друзі, для третіх – особисті життєві принципи, для четвертих – робота. як би там не було, будь-яка людина має право сам вирішувати, що вона може покласти на шальки терезів компромісу. але без цього не обійтися в житті.
Андрій Малишко--ПІСНЯ ПРО РУШНИК
"Рідна мати моя, ти ночей не доспала" звернення
«Як тебе не любити, Києве мій!» Дмитра Луценка (навіть у назві є)
"Ой, Марічко, чичері"
"А мій милий чорнобривий" ( цитата: "З ким ти будеш доживать,
Милий мій миленький?
З ким ти будеш доживать,
Голубе сизенький?"