Хімія Дослід 1. Добування золю гідроксиду заліза (ІІІ) методом пептизації.
Візьміть 25 мл 2%-го розчину хлориду заліза (ІІІ) і доливайте краплинами розчин амоніаку аж до повного випадання осаду гідроксиду заліза (ІІІ). Добутий осад промийте дистильованою водою, для цього збовтайте його з великою кількістю води, а після відстоювання прозору рідину над осадом обережно злийте. Відсутність запаху амоніаку свідчить про закінчення відмивання.
Промитий осад розлийте порівно в дві колби. В одну добавте як пептизатор 0,6 – 0,8 мл 0,1Н НСІ, а другу залиште для порівняння. З настанням пептизації утворюється червоно- коричневий золь гідроксиду заліза (ІІІ).
Напишіть рівняння реакцій, що відбуваються, і формулу будови міцели.
Дослід 2. Добування золю гідроксиду заліза (ІІІ).
Приготуйте 50 мл кип’ячої дистильованої води і влийте в неї 3-5 мл 2%0го розчину хлориду заліза (ІІІ). Утворюється колоїдний розчин червоно-коричневого кольору. Напишіть рівняння реакції гідролізу хлориду заліза (ІІІ) і формулу будови міцели золю.
Дослід 3. Зміна знаку заряду колоїду залежно від добування.
Візьміть 10 мл 0,02Н розчину нітрату срібла і краплинами добавте з бюретки 1 мл 0,01Н розчину йодиду калію. Утвориться золь йодиду срібла з позитивно зарядженими частинками. В іншу пробірку візьміть 10 мл 0,002Н розчину йодиду калію і краплинами добавте з бюретки 1 мл 0,01 Н розчину нітрату срібла. Утвориться золь з негативно зарядженими частинками.
Напишіть рівняння реакції добування йодиду срібла і формули міцел в обох випадках.
Дослід 4. Взаємна коадгуляція золів йодиду срібла.
Візьміть позитивно і негативно заряджені золі йодиду срібла. Налийте в пробірку 5 мл негативно зарядженого золю йодиду срібла і добавте до нього 5 мл позитивно зараженого золю йодиду срібла. Що ви при цьому ігаєте? Поясніть це явище.
Дослід 5. Коагуляція золів електролітами і визначення коагуляції.
Налийте в пробірку 5 мл золю гідроксиду заліза (ІІІ), а в бюретку 0,002 мл розчину сульфату натрію. Повільно приливайте розчин сульфату натрію в пробірку із золем гідроксиду заліза (ІІІ), ретельно перемішуючи їх. Ознакою того, що почалася коагуляція, вважається помутніння золю по всьому об’єму розчину. Запишіть об’єм витраченого розчину сульфату натрію й обчисліть поріг коагуляції (ПК) за формулою:
ПК = CV х 1000
5
де С – концентрація електроліту, моль/л;
V – об’єм витраченого електроліту, мл;
ПК – поріг коагуляції, моль/л.
Налийте в пробірку 5 мл золю гідроксиду заліза (ІІІ) і повторіть дослід, взявши як коагулюючий електроліт 0,002м розчин Na3PO4.
Визначивши ПК, дані обох дослідів запишіть у таблицю. Відносну коагулюючу здатність обчислюють, ділячи більшу величину порога коагуляції на меншу.
Під час обговорення результатів досліду зазначте, чому коагулююча здатність одного йона вища ніж другого.
Форма запису.
Електроліт Коагулюючий йон Поріг коагуляції Відносна коагулююча здатність
20мл
2 проц
Объяснение: