Складіть і розіграйте діалог між гостем Львова(Києва, Харкова т.д.)та місцевим мешканцем .Гість розпитує, як дістатися від залізничного вокзалу до центральної площі міста. до діалогу введіть стислий опис місцевості 20 реплік,будь ласка
Його охопив сумнів: «Чи те я роблю, що слід? Чи здатний на це? Чому так тягне у невідоме?» І він зупинився серед шляху, подивився навкруги. Хоча дорога стелилася рівна й широка, він не міг іти далі: неспокій і невдоволення собою переповнили його. А обіч дороги громадилися вершини, які здавалися стрімкими й неприступними. Їх оточували непрохідні хащі, яруги, стрімчаки й бескиди… І все ж він зійшов з дороги й крізь нетрі та чагарі заторував власну стежину до вершини. І вже ніщо не могло зупинити сміливця. Він здіймався все вгору і вгору. «Божевільний!» — жахалися одні. «Відчайдушний!» — захоплено вигукували інші. «Щасливий!» — зітхали ті, які через свою кволість, не могли піти за першопрохідцем. А були й такі, що заздрили й зневажали сміливця. Але він здіймався на вершину, де не ступала ще нога людська. І то було його покликання й безсмертя. Як важливо в житті знайти себе, доки не пізно, доки ще молодий! А йому йшов тридцять другий. За спиною в ньогоі вчителювання, участь у боях, робота в газеті художником, карикатуристом. Читачі в кожному номері шукали дотепні малюнки, під якими стояв підпис «Сашко». Друзі приходили до нього в майстерню, щоб подивитися, як під пензлем народжується пейзаж чи людський тип. І називали його талановитим. А його не задовольняли ні карикатури, ні акварелі, ні олійні праці. Він почувався невдоволеним, бо відчував у собі силу творця нового мистецтва, що тільки-но утверджувалося. І однієї ночі він рішуче виходить зі своєї майстерні, щоб ніколи до неї не повернутися. Залишає назавжди мольберт, фарби, картини, поспішає на вокзал, сідає в поїзд, що везе його в Одесу. А вранці він уже стоїть перед директором кінофабрики й промовляє три слова: — Хочу стати режисером!
1. Виділіть словосполучення з речення і запишіть.
2. Визначте головне і залежне слово.
3. Визначте тип словосполучення за морфологічними ознаками головного слова (іменникове, прикметникове, дієслівне...).
4. Укажіть б синтаксичного зв’язку: узгодження (повне чи неповне); керування (сильне чи слабке, безпосереднє чи посереднє); прилягання.
Зразок розбору
Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав (П. Панч).
1-2. Степ (який?) оповитий.
3. Іменникове.
4. Узгодження повне (в роді, числі, відмінку).
1-2. Оповитий (чим?) тишею.
3. Прикметникове.
4. Керування безпосереднє, слабке.
1-2. Дихав (чим?) пахощами.
3. Дієслівне.
4. Керування безпосереднє, слабке.
1-2. Пахощами (чого?) трав.
3. Іменникове.
4. Керування безпосереднє, сильне.
1-2. Трав (яких?) росяних.
3. Іменникове.
4. Узгодження повне.
Объяснение: