Для нас рідна мова – це не тільки дорога спадщ…на, яка об’єднує в собі народну мудрість, виробл…ну д…сятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створ…но нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
Ще зовсім недавно сонечку було важко дотягнутися до землі крізь волохаті, сіро-сині, неначе брудні, вологі хмари. Ще зовсім недавно біліли подвір'я сріблястим снігом. А сьогодні біліють своїм святковим вбранням вишеньки і яблуньки, грушки й сливки, неначе наречені. А красені-каштани у відповідь на сліпучо-білий, такий чистий цвіт «дівчат» викинули свої свічечки-пірамідки з жовто-червоною облямівкою. Та й берізка цієї весни майже не відстає від найновіших тенденцій моди: у неї цьогосезонна сукня із жовто-зеленого бісеру, що нагадує різної довжини сережки, які кокетливо звисають або гойдаються, коли їх, ніби ненавмисно, займає вітер-пустун. Черемха знову буяє цвітом і пахощами, які ні з якими іншими не сплутаєш. Мабуть, то справжні французькі парфуми, які Весна привезла з самого Парижа. Лише старі дуби якось не зорієнтувалися, що цієї весни одягти. їм, дідусям, ще не зрозуміло, чи то вже справжнє і сило, тому так довго і світять своїм кістяком у лісі. А яким килимом Весна вистелила землю: на зеленому тлі — то жовті цяточки кульбаби, то сині рясту або проліска, то темно-фіолетові курячої сліпоти. Все навкруги дихає свіжістю та молодістю весни.
Бачити - не бачить, чути - не чує, мовчки говорить, добре мудрує, кривду соромить, правди навчає, часом жартує, смішки справляє. (книга) Назви дій: бачити, не бачить, чути, не чує, говорить, мудрує, соромить, навчає, жартує, справляє. (що робила?) бачила, не бачила, чула, не чула, говорила, мудрувала, соромила, навчала, жартувала, справляла.
спадщина
вироблену
десятками
створено