Минають роки і віки, усе спливає хвилями ріки, й життя нові нам ставить теореми.
Частини мови:
Минають - дієслово, наслідує за ним інфінітив "спливає", "ставить".
роки, віки, усе, хвилями ріки, життя нові, теореми - іменники, підмет.
і - сполучник.
нам - займенник, додаток.
Схема:
Підмет - дієслово - додаток.
Характеристика речення:
Речення є складним за змістом та містить дві складові, пов'язані сполучником "і". Воно безособове, так як відсутня підметна категорія. Речення містить повчальний зміст та розкриває зміну життя та перехід від одних теорем до інших.
Відповідь:За стилем уривка можна зрозуміти, що використана книжна лексика. Книжна лексика - це слова, які використовуються в книжній мові. Вона характеризується точністю і чіткістю виразу, а також високим ступенем формальності. Розмовна лексика - це слова, які використовуються в розмовному мовленні. Вона характеризується більшою свободою виразу і меншою формальністю¹.
Ознаки книжної лексики протиставляються розмовній за такими ознаками:
- точність і чіткість виразу;
- високий ступінь формальності;
- обмежена кількість сленгових та діалектних слів;
- наявність архаїзмів та інших застарілих слів¹.
Наприклад, уривок з книги "Мастер і Маргарита" Михайла Булгакова: "Вечером на Патриарших прудах было очень тихо. Стоял октябрьский холодный вечер, и дождь лил как из ведра" - має книжний стиль¹.
Пояснення:
Любити без тями? Хоча любов- почуття благородне, та без тями кохати можна.
Любов часто засліплює людину , але проходить час і полуда спадає з очей.. Наврядчи фанатичну і безтямну любов можна вважати довговічною, та при це все ми все-таки піддаємось її солодкому полону. Чи правильно це? До нестями неможливо любити когось або щось постійно. Розум завжди головніший, навіть над самими чистими і щирими почуттями.
До нестями люди можуть любити зовсім мало-на початку відносин.
Існує таке поняття, як любов до себе.На скільки ти поважаєш(любиш) себе, на стільки і тебе люблять оточуючі.Тут зрозуміло, якщо любити себе дорогенького до нестями, це вже щось неадекватне.Можливо також, людина, яка любить себе до нестями або хвора психічно, або найвеликий егоїст.