Объяснение:
1.Займенникам властиві граматичні категорії: роду, числа (вибірково) і відмінка
2.Кожен займенник третьої особи має приставний н в рядках сміявся з (він), по для (вона), зупинився біля (вони)
3.Заперечний займенник пишеться окремо в реченні Не первина - ні\з\чим додому.
4. У котрому реченні є зворотний займенник? Досить себе жаліти, мій друже
5.Скільки займенників у реченні?Ми проведемо наше засідання під такою назвою: «Свою Україну любіть…» 4
6.Визначити речення, у якому немає займенників:
б) Хвилина годину береже (Нар. творчість).
7. 7. Визначити рядок, у якому всі займенники стоять у формі орудноговідмінка:
б) казна-чим, хтозна-яким, мною, чим
8. Особовий займенник є в реченні Зорі світлими очима з неба дивляться на нас (В. Сосюра).
9. За значенням займенники поділяють на 9 розрядів
10.Займенники, які вказують на відсутність особи, предмета, ознак, кількості називаються... заперечними
11. Займенники, які вказують на невідому особу, предмет, ознаку, кількість називаються... Неозначеними и 12 В) ні/ким, аби/що, де/котрий
Що це за гамір надворі? Невже знову пташки бавляться в пухнастому сніжку? Так, і дійсно, маленькі та прудкі вони літають навипередки з вітром та сніговієм, над садком у пошуках поживи.
У дворі нашого будинку росте горобина. Давно вона росте, гордлива ті іноді журлива красуня, з солодким червоним намистом. Кожної зими сніжок ніжно додає до її намиста, срібний свій оксамит. Я навіть не пам"ятаю коли її там ще не було. Стара вона та розлога. Ніби царівна усьго саду. Останнім часом до неї часто прилітають маленькі друзі - птахи. Щось щебечуть, звеселяють її, розказують про свої пригоди...
Ось і сьогодні стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким деревом.
- Люба горобино, як ми вдячні тобі, що в золоті осені ти не забула про нас і приберегла свої ягідки, наше улюблене ласування.
-Так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках, струшуючи маленькі сніжинки.
-Ні, це не ви мені дякувати повинні, а я вам - ніжним голосочком відповіла садова царівна. -Якби не ви, мої маленькі, весною гусінь поїла б мої ніжні листочки, пахучий цвіт би осипався і не було б ягідок. Так я й стояла б в зажурі весь час.
-Та ми ж друзі! І завжди будемо допомагати один -одному! Ти для нас, як матінка- годувальниця, ми ніколи не забудемо твоєї щедросі - весело зачиркали пташеки. - Тепер жодного дня більше не буде, коли б ти журилася. Завжди прилітатимемо ми, твої помічники й розрадники.