Оберіг (від дієслова "оберігати") - це якась річ, предмет живої чи неживої природи, який людина використовує для власного захисту, захисту родини, оселі, рідних чи близьких людей від негативного впливу інших людей чи якихось явищ. Обереги роблять з найрізноманітніших матеріалів: з ниток, з глини, з дерева; часто в ролі оберегів використовують рослин чи тварин. Наприклад, з давніх давен матері боялися, що злий погляд може зашкодити маленькій дитині, в такому випадку на руку немовлятам зав"язували нитку із шерсті червоного кольору. Часник теж з давніх-давен вважається оберегом проти нечистої сили, його ставили над дверима, щоб нечисть не могла переступити порогу. Найсильніші обереги ті, котрі робиш власними руками. Вишивка на сорочці, зроблена руками матері для дитини, дівчиною - для коханого - одні з таких сильних оберегів.
Вінок — це, передусім, оберіг, таке значення він має в багатьох народів. Це також символ жіночого начала, дівування та дівочої цнотливості. Загалом, вінок — знак життя, долі, життєвої сили, досконалості й перемоги життя над смертю.
Звичай плести вінки навесні поширений був в усьому індо-арійському світі. Вінки вдягали дівчата, ними прикрашали на свята родючості худобу, їх клали на могили родичів. Вінок із безліччю квітів в уявленнях давніх греків мав Зефір — бог західного вітру. Цей вінок символізував життєдайну силу вітру.
В першому реченні однорідні означення