М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

У якому варіанті всі прислівники пишуться окремо? до/речі, повсяк/час, у/стократ

до/побачення, що/тижня, по/суті

спокон/віків, без/кінця, з/переляку

сама/самотою, на/жаль, в/обмін

Питання №2 ?



У якому варіанті всі прислівники пишуться через дефіс?

по/одинці, по/друге, хоч/не/хоч

врешті/решт, сам/на/сам, якогось/то

часто/густо, казна/де, кінець/кінцем

віч/на/віч, де/небудь, вряди/годи

Питання №3 ?



У якому варіанті всі прислівники пишуться окремо?

без/угаву, до/речі до/останку

через/силу, рік/у/рік, без/перестанку

до/лиця, уві/сні, зроду/віку

на/льоту, на/підпитку, до/вподоби

Питання №4 ?



У якому варіанті всі прислівники пишуться через дефіс?

рано/вранці, сила/силенна, зроду/віку

по/нашому, по/трохи, по/мисливськи

десь/інде, все/одно, видимо/невидимо

по/братськи, по/маленьку, по/твоєму

Питання №5 ?



У якому реченні виділена сполука не є прислівником і її треба писати окремо?

Горде місто раз одбилось, потім — в/друге.

Вони в/двох хутенько піднялися на гору.

Поїхали спочатку в/перше село, потім — далі.

На/четверо розкопана, розрита могила.

Питання №6 ?



У якому реченні виділена сполука не є прислівником і її треба писати окремо?

працював у/день

їхати по/новому мосту

повернути в/бік

зростати в/купі

👇
Ответ:
stipstip353p090as
stipstip353p090as
30.06.2021

1.сама/самотою, на/жаль, в/обмін

2.віч/на/віч, де/небудь, вряди/годи

3.без/угаву, до/речі до/останку

4.рано/вранці, сила/силенна, зроду/віку

5.Поїхали спочатку в/перше село, потім — далі.

6.їхати по/новому мосту

Объяснение: Все правельно: 12б

4,7(16 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Dianochka2346587
Dianochka2346587
30.06.2021

Осінь вже втрачає свої яскраві різнокольорові фарби і стає сіро-коричневою, дощовою і непривітною. Зараз особливо важко з раннього ранку вставати і кудись йти, тим більше бути бадьорим і жадібним до знань. Так що осінні канікули в самий раз!

Під час осінніх канікул я намагаюся як слід відпочити і відволіктися від навчання, щоб потім приступити до неї з новими силами. Замість цього я зазвичай займаюся тим, що приносить мені задоволення. Нарешті, приходить час навести ідеальний порядок в кімнаті, провідати бабусю і дідуся, зібратися з друзями і провести разом цілий день, слухаючи музику, дивлячись фільми та передачі, і не думати про домашнє завдання і завтрашньому ранньому підйомі.

Коли видається тепла і суха погода, я зазвичай вибираюся на прогулянку в парк. А якщо сонечко ховається від мене за хмарами, посилаючи замість себе дощ, то сиджу вдома або вирушаю в який-небудь центр розваг під дахом – в музей, на виставку, в кіно.

4,4(66 оценок)
Ответ:
AnnaLyarskaya
AnnaLyarskaya
30.06.2021
Мій обов'язок перед природою Мова землі Земля прокидається щороку від сну. Здається, що коли збігають останні струмочки, то вона востаннє зітхає, щоб далі вдихнути на повні груди свіжого повітря й дати буяння всьому живому. Тоді настає справжня весна. А ще мені уявляється, що земля ніби звертається до нас: «Бережіть мене, я багата, я родюча. Піклуйтеся про мене — і ви не знатимете нестатків. Доглядайте мене, і вас ніколи не хвилюватиме майбутнє. Поважайте мене, я гідна такої поваги, адже я піклуюся про вас, люди». Я слухаю цей голос землі, і мені стає так соромно, що хочеться сказати: вибач мені і тим, хто не поважає тебе. Обіцяю тобі, що свій обов'язок перед тобою я буду сумлінно виконувати. Моя прабабуся розповідала, що колись батьки карали малих дітей навіть за те, що ті плювали на землю, казали, що то гріх великий, адже земля — свята. Сьогодні ми цю святість утратили. Ми так ретельно вичищаємо асфальт, у який ми одягнули міста, що, власне, нас уже й не цікавлять дерева, трава, що росте поруч. І ми байдуже кидаємо сміття під ці дерева, молодики викидають свої недопалки. Рідна наша земле, прости нас, нерозумних своїх дітей. Сподіваюся, що моє покоління виконає свій обов'язок перед природою: будемо берегти її та захищати, як те робили колись наша предки. Ми навчимося розуміти мову землі, відчувати її потреби, і вона віддячить нам сторицею: добро повернеться добром
4,8(72 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ