Объяснение:
Українці завжди були дуже гостинними. Навіть якщо в хаті не було багато смачної їжі, гостя завжди намагалися гарно пригостити, а якщо вже було запізно, залишали переночувати. Взагалі, гостю пропонувалося все найкраще, що було в домі. І так було завжди, бо так повелося з давніх давен. А чи змінилося відношення до гостей тепер, у двадцять першому сторіччі?
Як на мене, не дуже. Звісно, я можу судити тільки з власного досвіду та по расказам друзів та знайомих, але все ж таки я можу стверджувати, що українці як були гостинною нацією, так нею і залишилися. Інша справа, що тепер заздалегідь дзвонять перед тим, як прийти у гості, бо людей може не бути вдома. Попередити про свій видит - це питання етикету, і таке правило аж ніяк не робить людей менш гостинними.
Як і раніше, нинішнє покоління українців любить як ходити у гості, так і приймати гостей. Як і раніше, ми намагаємося зробити так, щоб гість почував себе як удома. Як і раніше, добре пригостити та розважити гостя - обов'язково. Як і раніше, господарі потурбуються про те, щоб гість добрався додому без перешкод або взагалі переночував у них та поїхав додому вранці. Тому я вважаю, що гостинність як була, так і залишається характерною рисою нашого українського народу.
ответ: Соняшники – імен., п. ф. соняшник, неіст., заг., ч. р., мн., Н. в., II відм., тв. гр., підм.
Квітко - імен., п. ф. квітка, неіст., заг., ж. р., одн, Кл. в., І відм., тв. гр., не є чл. реч.
березні - імен., п. ф. березень, неіст., заг., ч. р., одн., М. в., II відм., м'як. гр., обст.
щастя - імен., п. ф. щастя, неіст., заг., с. р., одн., Р. в., IІ відм., м'як. гр., дод.
хуртеча - імен., п. ф. хуртеча, неіст., заг., ж. р., одн., Н. в., I відм., міш. гр., підм.
снігом - імен., п. ф. сніг, неіст., заг., ч. р., одн., Ор. в., II відм., тв. гр., дод.
світ - імен., п. ф. світ, неіст., заг., ч. р., одн., Зн.. в., II відм., тв. гр., дод.
Объяснение:
можешь по русский написать?
Объяснение:
просто я не понимаю по украинский