Завдання 1.
Вільна вакансія - вакансія - це вже вільне робоче місце, отже, або просто вакансія, або вільне місце роботи
Інформаційне повідомлення - Інформація (або «повідомлення»)
Морально-етичний - або моральний, або етичний бо це слова синоніми
Народно-демократичний - народний або демократичний
Опустити вниз - просто опустити ( і так зрозуміло куди, адже вверх не опустиш)
Підняти вгору - теж саме, просто підняти
Повний аншлаг - аншлаг
Прейскурант цін – прейскурант
Мережа інтернет - Інтернет
Взаємна співпраця - співпраця або взаємна праця
Головна суть - суть
продовжувати далі - продовжувати
складові частини - частини
числові розрахунки - розрахунки
автентичний факт - факт
міжсуб’єктна комунікація - комунікація
аксіологічна оцінка - оцінка
гіпотетичне передбачення - передбачення
ілюстративний приклад - приклад або ілюстрація
інтегральна цілісність - цілісність
компонентний склад - склад
майбутня перспектива - перспекитва або майбутнє
практичний досвід - досвід
сутнісна природа - природа
токсичне отруєння - отруєння
функціональне призначення - призначення
Завдання 2.
1. З берези з тихим шелестом падає листя.
2. У цій частині ріки дуже сильна течія.
3. Вітер на вулиці був зовсім невеликий .
4. У лісі почався рясний листопад.
5. Листа надруковано дрібним шрифтом.
6. По трасі з великою швидкістю проносилися машини.
Завдання 3.
1. На верхів'ях каштанів лежав осінній ранковий туман. Він був густий. Гілки, каштанів були оповиті туманом.
2. Діти трусять каштани і набирають їх повні шапки. Бо каштан — чудова річ. З нього можна робити і солдатів, і танки, і пароплави.
Объяснение:
Щастя і горе, радість і смуток - усе може бути в одному слові. І єдина залежність від контексту вимовлених слів та від почуттів, що закладаються в цьому слові.
"Яке щастя!" - і руки простягнені назустріч синочкові, який тупцяє по зеленому моріжку, усміхнені оченята звернені до матусі, до всього доброго світу, до людей, які ще не встигли для цього маляти зробити нічого злого і підступного. Це все ще попереду, а сьогодні - зелений моріжок, лагідні руки мами, барвисті метелики, що розважають і бавлять маленьку людину.
"Яке там щастя!" - і зболені очі старенької жінки опущені донизу, до долоні, що простягнена за милостинею. Роки прожиті. Доля не була ласкавою, багато довелося пережити: відривала від себе останній шматочок, економила кожну копійку, аби дітям було добре, щоб вони жили краще, ніж батьки. І ось... Рідні діти відцурались, кажуть, що в них теж не вистачає грошей, що треба до зими встигнути ремонт у квартирі зробити, тож до матері вони не наїздяться, не вона одна бідує: он скільки таких пенсіонерів. Але ж тим пенсіонерам (кого вона знає) хоч інколи діти допомагають, а то й забирають до себе, щоб доглядіти до смерті. Але це в інших, а в неї... Тепер ось - доводиться просити на шматок хліба, соромно й очі підвести, бо тяжко працювала весь вік, а на пенсію, виходить, і не заробила.
"А щоб тобі щастя не було!" - і злобно перекошений рот, люттю налиті очі. Страшно в такі очі зазирнути, бо повіє від такого погляду таким мороком злоби й ненависті, що аж кров у жилах застигне. І слово в устах такої людини звучить зловісно й страшно. Найтемніші закутки відкрилися в душі й вихлюпнулися назовні через слово, боляче зачепивши когось із ближніх.
Слово одне, а бач, що воно може. Та все ж людина придумала слова не для зла, не для нападу, а для добра і взаєморозуміння. Тому, коли почуєш щось недоброзичливе, то знайди відповідник доброго слова і злоба, як хвороба, відступить. Шануй і бережи добре слово на всі випадки життя, і добро, створене тобою, тобі ж і повернеться, а на землі ще однією доброю людиною стане більше.