9. Установіть відповідність між складними безсполучниковими реченнями
та відношеннями між частинами:
А) Відношення одночасності.
Б) Відношення послідовності.
В) Відношення причини.
Г) Відношення пояснення.
Д) Відношення протиставлення.
1. Дуже тішиться бджола: дика грушка зацвіла (В. Паронова).
2. Повторюю з гордістю сина: для мене лишається дивом із див моя Україна
(М. Луків).
3. Смеркає; двері всі вже замикає вечір (Ї. Ортен).
4. Я не пишу – це мною пише Бог (Д. Кремінь).
5. Вечорами пахнуть матіоли, тихо листям липа шелестить (В. Грінчак).
6. Заспіваєш – аж світяться ранки (А. Малишко).
Переписати текст, розставити розділові знаки (окремі розділові знаки
пропущено).Зробити повний синтаксичний розбір безсполучникового
складного речення на вибір
10. (1) Стояла в селі дзвіниця. (2) Радість чи горе, свято чи урочистість лунав
той стодзвін сумно й весело, задумливо чи бурхливо, траурно або вогнисто
на всенький світ. (3) І от прийшли татари-ординці. (4) Спалили село старих та
дітей знищили молодих забрали в неволю… (5) Тільки дзвіниці не вдалося їм
зруйнувати крізь землю провалилася. (6) І як прислухатись або прикласти
вухо край берега, біля водиці, то чути звуки лунає десь із глибини стодзвонна
мелодія. (7) У пожарищах війн руйнувалися мури й фортеці горіли храми й
палаци нищилися фрески і мозаїки попелілися картини, літописи, книги…
мільйонами гинули самі люди. (8) Дивишся в її незмірну глибінь дна не видно
(Є. Колодійчук).
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.