Крила – один із
давніх символів, що знаходить утілення в художніх тво-
рах, які різняться за своєю родово-жанровою прина-
лежністю. Образ крил посідав чільне місце у міфах і
казках. Ще давні люди вбачали в польоті щось далеке,
недосяжне, але високе, красиве й величне. Тому мотив
крил і крилатості став провідним у визначенні їх симво-
лічного значення: високості, мрії, сили, піднесення,
незалежності. І, звичайно ж, волі. Так, Г. Віват зазначає,
що образ крила набуває значення, «до висоти якого
людині потрібно дорости» [1, с. 158].
Із міфів різних народів світу дізнаємося про те, що
крила були безпосереднім атрибутом богів. Так, кри-
латий червоний диск у єгипетській міфології був атри-
бутом бога сонця Ра та бога мисливців Гора. Гор – сокіл
з розпростертими крилами — був утіленням неба, про-
стору, безмежності, високості. Саме тому, напевне, з
єгипетської міфології до нашого часу дійшло повір’я
про те, що небо – це і є соколині крила, що розгорну-
лися над усім світом. Крила були ознакою й інших єги-
петських богів. Так, богиня родючості, материнства,
сімейного життя та заступниця дітей Ізіда також зобра-
жувалася із руками-крилами сокола. Її крила слугували
оберегом дитинства та материнства. Ще один єгипет-
ський бог Бес уважався покровителем породіль і ново-
народжених дітей. Соколині крила та пов’язка на голо-
ві із пір’я сокола також були предметом захисту.
Богиня неба Нут теж мала крила, що символізували
захист землі від усього лихого. Крила ібіса мав Тот –
бог мудрості, науки, магії, винахідництва, медицини,
астрономії. Його крила символізували досконалість,
захист від хвороб, єдність духу і тіла, досягнення вер-
шини мудрості, опіку над людьми, особливо тими, які
потребують до Відтак вислів «бути під крилом»
означає опіку, захист, заступництво.
Крила птахів у грецьких богів слугували для пере-
сування небом, сходження на землю. Грецька богиня
Ірида, яка переказувала людям волю богів, приносила
добрі звістки, мала величезні райдужні крила. Ніка,
богиня перемоги, за до власних крил приво-
дила до перемоги героїв чи то у битвах, чи у змаганнях,
чи то в музичних і гімнастичних дійствах.
Крила у грецькій міфології – символ любові та
перемоги, і що цікаво, насамперед перемоги над
собою. Відтак крила символізували силу людини, вмін-
ня долати перешкоди, рухатися уперед, не зупинятися
на досягнутому, адже відомо, що найважча перемога
та, яку людина здобуває над собою. Крила також були
ознакою творчості, натхнення. Варто згадати крилатих
коней Пегаса та тих, які були подаровані Посейдоном
Пелопсу для участі у змаганнях на колісниці. Гермес –
вісник богів – зображувався із крилатим жезлом каду-
цеєм, у крилатих сандаліях і шоломі. Можемо ствер-
джувати, що крила у грецькій міфології означали сход-
ження до вершини чогось (творчості, краси,
блаженства, насолоди, розуміння мови птахів і звірів),
польоту над чимось. Крила були символом виходу в
інший простір – незвичайний, невідомий, безмежний, у
якому людина може бачити себе з іншого боку: краси-
вішою (внутрішньо), талановитішою, розумнішою
тощо. Отже уже в Давній Греції крила були ознакою
духовного сходження або злету.
Крила мають і ангели. Як посланці Всевишнього,
вони повинні виконувати його волю, оберігаючи людей
і супроводжуючи їх на життєвій дорозі. Символ кр
Відповідь:Пишається калинонька, явір молодіє, а кругом їх верболози й лози зеленіють. (Т.Шевченко). По обрію неба сірими баранцями побігли волохаті хмаринки, над озером зашелестів очерет, а з дерев стиха знімалися й задумливо падали на землю сухі листочки. (С.Васильченко). Жовті палички цвіту тихо гойдалися на волосинках вздовж колосків, і непомітний пилок золотився на сонці. (М.Коцюбинський). Зелена трава горить зеленим вогнем, а на її довгих листочках грає і сяє чиста роса. (Панас Мирний).
Пояснення:ну для меня ето легко)
Упродовж років життя Тарас Шевченко залишив нам декілька десятків автопортретів, котрі відрізняються один від одного як технікою малювання, так і створеним образом. Здається, що він весь час пробував зрозуміти сам себе, своє місце в суспільстві, своє ставлення до подій, до людей...Ось дивиться він нас з найпершого авпортрета. А ми на нього. Що хочеться йому сказати? Тарасе, тобі на цьому полотні всього лиш 26 років. І ти уявлення не маєш, якою важкою буде твоя доля, яким тернистим шлях. Шлях, з якого ти не звернеш і від якого не відмовишся, бо не можна відмовитися від власного себе, від ніжної любові до рідної землі, від болю за страждання свого закутого в кайдани неволі народу. Ти ще такий молодий, і незгоди тільки збираються навкруги тебе, щоб на високому чолі мислителя залишити згодом свої сліди. Ти дивишся на нас напружено темними уважними очима, за невеселим виразом котрих стоїть твоє сповнене поневірянь сирітське покріпачене дитинство.. Тоді, коли ти писав цей автопортрет, у тебе був період розквіту надій - тобі купили волю, дали можливість вчитися тому, до чого в тебе був талант - малюванню. Все тільки починалося на тім портеті. Щоб рівно через 20 років завершитися останнім автопортретом. 20 років поламаного життя та повязаних крил. Заборона писати та малювати. Заборона жити і тобі за твій незламний дух та очі, сповнені душі по вінця.
Объяснение: