Із самого початку оповіді автор роману залишає читачеві надію на нові пригоди: головний герой Джим Хокінс докладно розповідає сусідам про події, але прихованим залишається розташування острова, де ще зберігаються невивезені скарби.
Події починають розгортатися з появою старого "морського вовка" у заїзді "Адмірал Бенбов", де він і оселився у батьків головного героя Джима Хокінса. Ніхто не знає його імені, лише відомо, що він — капітан у минулому, та ще й із крутим норовом.
Цитата:
То був високий, міцний, огрядний чоловік з брунатним обличчям. Над коміром його заяложеної синьої куртки стирчала просмолена косичка. Руки в нього були зашкарублі і пошрамовані, з чорними поламаними нігтями, а рубець на щоці мав неприємний блідо-багровий відтінок. Пригадую, як він, стиха посвистуючи, оглянув бухту, а тоді раптом загорлав давню моряцьку пісню, яку так часто ми чули від нього після:
П’ятнадцять хлопців на скриню мерця.
Йо-го-го, ще й пляшечка рому!"
Переказ:
Єдине, чого боявся капітан і пильнував появу однієї людини — одноногого моряка. До цього капітан залучив і юного Джима Хокінса.
Відвідувачі заїзду захоплювалися розповідями капітана, від яких зупиняється подих.
Цитата:
Жахливі то були розповіді: про шибениці, про ходіння по дошці1, про шторми на морі, про острови Тортугас, про розбійницький розгул і розбійницькі пристанища в Іспанському морі2. З його слів випливало, що він прожив усе життя серед найзапекліших розбишак, які будь-коли виходили в море. А брутальна мова, що нею капітан викладав ці свої розповіді, лякала наш простодушний сільський люд не менше, ніж злочини, які він змальовував.
Переказ:
Сплачувати за проживання капітан не хотів, вигнати його з помешкання батьки Джима побоювалися.
Сумирне життя селища сколихнуло відвідування капітана його знайомим на прізвисько Чорний Пес. Між двома моряками відбувається сутичка, у результаті якої поранено Чорного Пса, а капітан знепритомнів від серцевого нападу. Доктор Лівсі рятує "морського вовка", але незабаром капітан одержує від сліпого жебрака чорну позначку і від хвилювання вмирає.
Після смерті капітана залишається його спадок — скриня, з якої мати Джима хоче взяти гроші, які сім’ї заборгував пожилець. Під час підрахунку грошей з’явився сліпець, що приносив капітанові чорну мітку.
Перший листок,який зiрвала осiнь,лiтав i був схожий на самотнього птаха.Вiн не знав,що йому робити.Куди впасти?Якщо в рiчку,то вода понесе далеко вiд лiсу i листочок не зустрiне рiдних.Якщо в траву,то вiн бiльше не побачить сонця.Якщо на ромашку,то не побачить сонця вона. Вiтер то пiднiмав його вверх,то опускав до низу,а то кружляв у своэму вихорi.Листочок бачив увесь свiт як на долонi.Вiтер вщух i листочок обережно опустився на землю бiля свого рiдного дерева.Неподалiк проходила дiвчинка.Побачивши першого осiннього листочка,вона замилувалася його красою.Листочок лежав прямо на стежцi,якою йшла дiвчинка.Вона пiдняла листочка i вiднесла додому,де зробила з нього гербарiй.
