Я вважаю, що на сучасному етапі питання культури мовлення особливо гостро постає перед молоддю. Рівень мовної культури сприяє вихованню всебічно розвиненої особистості, громадянина незалежної України. Ми захоплюємось історією своєї держави, її символами життя українського народу, його культурою. Через твори художньої літератури ми вивчаємо менталітет українців, характерними рисами яких є честь, справедливість, патріотизм, совісність, шанобливість, повага до праці й людей праці, до матері, жінки-берегині, а також милосердя, доброта, співчуття до людського горя, бережливе ставлення до природи, землі-годувальниці, господарність, скромність, безкорисливість, мир і злагода між людьми. Високий рівень мовної культури українців здавна захоплював навіть прискіпливих іноземців. У прислів'ях, піснях, обрядовій поезії наші предки виявляли святе, шанобливе ставлення до всього, що складало життєвий устрій, до співвітчизників і добропорядних сусідів України. Мене захоплюють багатство та різноманітність українських форм звертання до співрозмовників: членів родини, старших за віком людей. Культура мовлення зобов'язує нашого сучасника бути уважним до вибору форми такого висловлювання, щоб виявити до когось і викликати до себе чиюсь довіру, щоб не образити, не принизити як чиюсь, так і свою гідність.
Відгук на прочитану книгу м.гоголя "тарас бульба"влітку я познайомився ще з одним творчим доробком м.гоголя , його повістю «тарас бульба» . у цьому творі розповідається про ті часи , коли козаки захищали нашу неньку-україну від іноземних загарбників. повість дуже цікава і захоплююча. з неї можна багато дізнатись про середньовічне козацтво. також побачити,які почуться виникають у двох закоханих-козака та паньскої дочки,заради якої молодий козак продав свою рідну батьківщину. мені сподобався цей твір тим, що читаючи його,можна багато дізнатись про стражденну україну та її мужніх синів - захисників. мене цікавило ще й те , що автор зображує сцени війни дуже насичено , зрозуміло творчо і цікаво.я ниби переносилась на поле битви і разом з козаками вступала в поєдинок за волю нашого народу.я всім рекомендую прочитати повість "тарас бульба" і хоч на довгу мить відчути себе нащадком козаків.
Хочете вiрте, хочете, нi, але вчора в три часи ночi iду я по лiсу .i тут мене ведмiдь попросив пограти на гiтарi, але ж менi ведмiдь на вухо наступив , так менi сказали в музичнiй школi.тут менi ведмiдь сказав щоб я знайшов iди.i ось я згадав, що в мене е поклади в холодильнiку i ми з ведмiдем пiшли до мене додому. прийшли, ведмiдь залiз в холодильник i почав iсти за обидвi щоки, аж шерсть намокла.пiсля того , як вiн поiв, я його попросив пiти наколоти дрова, але вiн не захотiв, як говориться: " як iсть то , а як робить то замерзне".тодi я думав, що вiн поiсть i пiде додому, але не все так бувае, як чоловiк гадае, вiн залишився спати в мене, та ще й на моему лiжку. треба було лягати спати i я лiг, а ведмiдь був таким м"яким , але тут перериває мiй сон мама i будить мене до школи. я з переляку пiдскочив i питаю де ведмiдь, а вона менi говорить , що не треба передавати кутi меду, що це був лише сон. ось таке веселе утро було в мене вчора!
