-Привіт Олено!
-О! Мої вітання Сашко!
-Як ти провів канікули?
-О! Файно! Ми з друзями вирішили покататися на велосипедах і дослідити багато нових куточків нашої області!
-Що до тебе?
-У мене нажаль не усе так райдужно.Я сиділа вдома і сумувала!:(
-Ой! Треба було тебе із собою позвати, наступних канікул так ми і зробимо!
-Он, дивись! У нас новенька в класі!
-Ой цікаво хто вона така, ходімо познайомимось!
-Привіт ,ти хто ,як тебе звати?
-О! Привіт Я Соломія,я із Івано-франківська нещодавно в Київ переїхала,і ось батьки вирішили мене після канікул влаштували у цю школу!
-А ви хто ,як вас звати?
-Мене Олена!
-А я Сашко!
-О! Будьмо знайомі
-Откакої уже дзвінок, ходімо до школи, наступної перерви більше поспілкуємось
-Ходімо!
-Згоден з тобою, ходімо!
Я дуже люблю зустрічати перші спалахи пробудження нового дня. Задовго до сходу сонце сповіщає про свій прихід. Воно забарвлює своїми променями нічний небосхил, гасить зорі.
Я люблю зустрічати сонце, гру і трепіт ранкових спалахів його променів. Спочатку на обрії з’являється багряно-червона смуга. Потім вона стає оранжевою, рожевою, а далі сонцем наповнювалося все навколо. І ніби вперше бачиш зелений листочок, дерево, яке росте аж до мого вікна, і легкий туман над рідним містом, що пробуджується до нового дня.