У поданому тексті визначте відмінки іменників та засоби їх вираження. Неоціненною скарбницею досвіду багатьох поколінь, народної мудрості, моралі й культури народу є його афористичне, живе слово – прислів’я й приказки, які прийшли до нас з сивої давнини. Тут кристалічно відкладається національна історія народу, суспільний лад, побут, звичаї та світосприйняття. Вони стали кодексом неписаних законів моралі й поведінки, їхня крилата мудрість передає широку картину радості, страждань, сміху й сліз, любові й ненависті, віри й безвір’я, правди й кривди, добра і зла, краси істини та жалюгідності забобонів, підвищуючи мовну ерудицію сучасного оратора.
Промиті часом, відшліфовані народною мудрістю, ці золоті крупинки народного життя стали джерелом вітчизняної та вселюдської культури, а також чистим джерелом розвитку рідної мови (Г. Сагач).
у зв'язку з розвитком культури зростав попит на книги. як і раніше, в монастирях, зокрема в києво-печерській лаврі, переписувалися книги і збиралися рукописи. цінні зібрання рукописних книг були при перемишльській єпископській кафедрі, в монастирях лівобережжя, волині, галичини, закарпаття, буковини. у другій половині xvi — на початку xvii ст. щораз частіше переписуванням книг займалися також світські люди, зокрема вчителі, студенти. однак розмножування книг переписуванням уже не могло задовольнити потреб суспільства. це й зумовило поширення друкарства — однієї з найважливіших передумов прискорення дальшого культурно-наукового і технічного розвитку.