"Привіт, моя найкраща подруго!" - почула я здалеку. "Я рада тебе бачити, це найнесподіваніша зустріч", - одразу ж відповіла я Тетянці. "Сьогодні найчарівніший день: я зустрічаю давніх знайомих", - радується подруга. Я відповіла: "Ти найщасливіша, я рада за тебе, а також рада нашій зустрічі". "Ходім кудись посидимо, - запропонувала Тетянка, - тут є моє найулюбленіше місце".
Вперше я її побачила коли була ще зовсім маленька. Вона йшла, немов летіла. її професія загадкова й впливає на вибір кожного. Вона військовий журналіст. Грім гармат, безперервні постріли та нескінченні рани військових не лякають її, а навпаки порушують до дій. Вона звикла говорити тільки правду, доносити її до кожного серця, захищати воля й свободу своєї країни. Події в нашій рідній країні змусили її стати волонтером, навчили її допомагати іншим та боротися за життя багатьох військових. З часом і вона також взяла до своїх рук зброю, навчилася управляти важкою артилелією, стріляти з літака. Мабудь, вона знайома кожного, відчайдушна й загадкова Надія Савченко. Так, скажите ви, адже вона помилилася. Кожен же має право на помилку, кожен може щробути неправильний вибір і задихатися від його последствий, благаючи про до Але вона в певній мірі і досі не здалася, вона ще намагається тримати штурвал свого життя в своїх руках. Вона є приклад для наслідування кожного. Надія й справді щира партіотка рідної землі!
Мені дуже не подобається коли вчителька ставить мені в щоденник зауваження .А ще більше це не подобається моїй мамі . І ось цей день настав коли мені в щоденник написали зауваження . Я прийшов до дому , поїв , і почав робити уроки . Мама у мене спросила : - Ну що як справи у школі ? Все добре? На що я довго не знав як відповісти. І після великої паузи мама знову спитала: - Ну, я чекаю . Мені ще довго стояти? -і в її голосі було чути не задоволення . Я з острахом протягнув щоденник. - Ось, але я не вивен , це все Андрій , він мене смішив і пихав . Я казав йому щоб він перестав але той не хотів слухати . От вчителька і поставила мені зауваження, але я більше так не буду , чесно. - Добре, добре . На цей раз я тобі повірю , але щоб це був перший і останній раз коли у щоденніку я бачила зауваження. Більше я не сідав з Андрієм , і мені не писали зауваження.
