-Привіт Микола!
-Привіт Петро, давно вже не бачилсиь, як справи?
-Дуже гарно - закінчився шкільний рік і я можу гуляти скільки завгодно!А в тебе як?
-Не так добре - потрібно ще деякі предмети здавати.
-Ех ти, пішли краще зараз грати у футбол!
-Авжеж, потім буду готуватися, пішли!
-Діду, вам до перетнути дорогу?
-Якщо тобі не важко, синку.
-Давайте я вам іще сумки до перенести
Через декілька хвилин, біля дома діда :
-Дякую синку, навряд чи би я сам впорався
-Мені не важко було
-Ось що синку, за твоб до я тобі відкрию одну таєемницю...Якщо ти будеш до людям, ти із часом станеш чарівником...
Через деякий час цей ж хлопець був біля місця, де був дом діда, він віришив туди піти... Але він не зміг знайти навіть названня тієї вуліці, не те щоб номера будівлі, де жив дід...
- Вибачте, можете передати за проїзд. - Попросив пасажир у автобусі.
- Звісно, - Сумно відповідає чоловік.
- У вас щось траплося?
- Зараз в цій країні завжди щось трапляється, то вб'ють когось, то без даху залишать. - Відповів чоловік.
- Це ви про що? - спитала інша жінка.
- Я про події на сході України, як можна про це не знати. Стільки людей там помирає, стають інвалідами. Стільки людей залишилися без рідних, тому що вони пішли на цю війну.
- А так що саме з вами трапилося? - спитав майже не весь автобус.
- А я втратм все. У мене колись був й будинок, й родина, й машина, але будинок весь обстріляли, мого батька й двох братів вбили, й сина вбили, а машину підірвали. - Сказав чоловік й з його ока побігла сльозинка. - Мені пора вже моя зупинка. - Сумно промовив чоловік й пішов до вихода.
Колись люди, які жили на Донбасі були звичайними українцями, які жили мирно й спокійно. А зараз ці люди або помирають на війні, або стають бездомними.
1) До вебінару приєдналася більша частина класу
2) Я порадив олнокламникам, які готуються до ЗНО, бути уважнішими в написанні завдань.
3) Ввечері ми, утомлені роботою, поверталися додому
4) Зраджена Грицем, Маруся Чурай відчула пустоту.
5 -
6 -
7 -
8) На столі лежало сім апельсинів.
9) Вибачаюся за свій невдалий дебют на сцені.
10) Кожне покоління прагнуть жити краще і ідуть до цього з ентузіазмом.
11-
12-