1.Із поданих пар простих речень за зразком змоделювати речення, ускладнені відокремленими означеннями. Зразок. Заходимо до напівосвітленого храму. Храм сповнений музикою органа (О. Балабко). — Заходимо до напівосвітленого храму, сповненого музикою органа.
1. Чорний верх робив поставу княгині Ольги врочистою і стрункою. Цей верх був розшитий білими перлами (Р. Іванченко). 2. Нині ця пам’ятка нашої культури ХІ століття зберігається в приміщенні національної бібліотеки Франції. Ця пам’ятка названа Реймським євангелієм (О. Балабко). 3. Чарувала думку поета краса придунайських просторів із скіфськими могилами, гаями. Ці могили, гаї були вкриті пізньою осінньою позолотою (І. Пільгук). 4. Це старовинне козацьке полкове місто Переяслав тепер було зруйноване, занедбане. Місто Переяслав було колись красиве й горде (Д. Чуб). 5. Олександр Вертинський став виразником музичного обличчя Парижа 20–х - початку 30–х років, співаком. Співак був популярним у всій Європі (О. Балабко).
Визначити, до яких членів речення відносяться відокремлені означення і чим виражені.
До іть будь ласка !!
Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники.
Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба.
Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричиевий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб.
Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна мудрість навчає нас: «Хліб — усьому голова», «Є хліб — буде й пісня». 1 дійсно, без хліба не буває смачною иайвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина.
Хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів. Хліб — це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей, хлібом-сіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хліб і сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. Хліб — це міра совісті і людяності.