Перед мною картина монастирського "запорожець". з першого погляду помітно, що це немолода людина, яка прожила історію свого народу. незважаючи на вік, у нього міцна постава. обличчя старого запорожця смагляве, обвітрене. зажурені, сумні очі та задумливий погляд свідчить про біль його народу, що навіки закарбовує у пам*яті. довгі вуса, оселедець на голові, густі нависні брови - свідчать про немолодий вік та проведене життя у боях нашого захисника народу. у запарожця орлиний ніс із горбиком і пооране зморшками чого, на якому відбились сліди часу і переживань. сильні руки, які тримають зброю, свідчать, що це бувалий воїн, який пережив не один бій у якому були і перемоги, і поразки, це воїн загартований у боях. запорожець одягнений у білу сорочку, темно-коричневу кирею та жупан. його образ довершує велика, гостра шабля, яка разом із воїном пережила і творила історію длдя нас. картина а. монастирського зображує не лише життя старого запорожця, а і частину нашої важкої долі. усобі вона несе сумний характер, який не може залишити нас байдужими. адже такі, як цей старий запорожець, віддавали за нас сво\ життя, щоб ми жили вільно.
Відгук на прочитану книгу м.гоголя "тарас бульба"влітку я познайомився ще з одним творчим доробком м.гоголя , його повістю «тарас бульба» . у цьому творі розповідається про ті часи , коли козаки захищали нашу неньку-україну від іноземних загарбників. повість дуже цікава і захоплююча. з неї можна багато дізнатись про середньовічне козацтво. також побачити,які почуться виникають у двох закоханих-козака та паньскої дочки,заради якої молодий козак продав свою рідну батьківщину. мені сподобався цей твір тим, що читаючи його,можна багато дізнатись про стражденну україну та її мужніх синів - захисників. мене цікавило ще й те , що автор зображує сцени війни дуже насичено , зрозуміло творчо і цікаво.я ниби переносилась на поле битви і разом з козаками вступала в поєдинок за волю нашого народу.я всім рекомендую прочитати повість "тарас бульба" і хоч на довгу мить відчути себе нащадком козаків.
