ответ: 793
Р: семисот (сімохсот) дев'яноста трьох
Д: семистам (сімомстам) дев'яноста трьом
О: сьомастами (сімомастами) дев'яноста трьома
659
Р: шестисот (шістьохсот) п'ятдесяти (п'ятдесятьох) дев'яти (дев'ятьох)
Д: шестистам (шістьомстам) п'ятдесяти (п'ятдесятьом) дев'яти (дев'ятьом)
О: шестистами (шістьмастами) п'ятдесятьма дев'ятьма (дев'ятьома)
886
Р: восьмисот (восьмохсот) вісімдесяти (вісімдесятьох) шести (шістьох)
Д: восьмистам (вісьмомстам) вісімдесяти (вісімдесятьом) шести (шістьом)
О: вісьмастами (вісьмомастами) вісімдесятьма шістьма (шістьома)
472
Р: чотирьохсот сімдесяти (сімдесятьох) двох
Д: чотирьомстам сімдесяти (сімдесятьом) двом
О: чотирмастами сімдесятьма (сімдесятьома) двома
536
Р: п'ятисот тридцяти (тридцятьох) шести (шістьох)
Д: п'ятистам тридцяти (тридцятьом) шести (шістьом)
О: п'ятьмастами (п'ятьомастами) тридцятьма (тридцятьома) шістьма (шістьома)
Объяснение:
У місті моєму багато різних вулиць: і великі, і маленькі, і широкі, і вузькі, з високими будинками, і не дуже, але рідна мені вулиця тільки одна.
Історію появи свого двору я не знаю, мої батьки жили в іншому місті (районі), але я знаю безліч подій, які відбувалися на моїй вулиці, знаю кожне дерево, кожен затишний куточок, куди можна сховатися під час гри в хованки. Я знаю практично всіх дітей свого двору. Разом ми часто влаштовуємо різноманітні змагання, граємо, жартуємо, розмовляємо.
Я люблю свою вулицю в будь-який час року. Навесні на деревах розквітає бузок, від цього все навколо просочується приємним ароматом квітів. Влітку весь двір стає схожим на мурашник, бо на вулиці з'являється багато людей, тому що всі жителі виходять погрітися на сонечку. Восени двір забарвлюється в усі відтінки червоного і жовтого, стає надзвичайно красиво. Взимку всі засинає і навколо стає тихо.
Моя вулиця - це те місце, до якого я ставлюся з особливим почуттям. Вона мені дуже дорога, тому що тут я ріс, знайомився з новими людьми, багато чому навчився. Саме з моїм двором пов'язано багато щасливих і радісних моментів мого життя. Моя вулиця назавжди залишиться в моєму серці незалежно від того, де я буду жити в майбутньому.
по перше, змушувати когось до певних дiй не можна, а по друге, кожна людина в правi робити те, до вона хоче
по перше, в мене не мае часу, по друге, я не хочу