Органи управління всіх рівнів, починаючи від Кабінету міністрів України, і закінчуючи підприємствами, організаціями, створюють численні управлінські документи.Документування управлінської діяльності здійснюють інженерно - технічні працівники та службовці, які ведуть збір та обробку документів, підготовку та оформлення рішень, доведення їх до виконавців, контроль виконання. Крім того, здійснюється документальний зв'язок між всіма рівнями управління, як по вертикалі, так і по горизонталі.Від об'єктивності достовірності оперативності юридичної сили залежить якість прийнятих рішень. Носієм інформації в традиційному вигляді є документ, який визначений ГОСТом, як матеріальний об'єкт з інформацією, закріпленої створеним людиною для її передачі у часі та просторі.
Микола Вороний — талановитий поет і критик, історик і перекладач. Та працювати на повну силу він не міг через переслідування, звинувачення в контрреволюційній діяльності, арешти. А вся провина полягала в тому, що поет дуже любив свій край, український народ, уболівав за Його долю.Цікавився М. Вороний історією України, знайомився з літописами, працював з архівними документами. У Галицько-Волинському літописі він знайшов один факт, який його дуже зацікавив. Князь Володимир Мономах під час походу взяв у полон сина половецького хана. Оточений пошаною й увагою, хлопчик швидко забув рідний край, свої звичаї. А старий хан сумує за сином і, щоб повернути його, споряджає до Києва посланця, щоб той нагадав юнакові про його край, рід і умовив повернутися назад. Та не схотів той ні слухати, ні повертатися. «І дав йому Ор зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути». Т прийшов у землю свою», — говориться в Іпатському літописі. Саме ці слова автор виніс у епіграф, передавши почуття людини, яка забула рідний край, та вказавши на можливість відновлення любові до рідного краю.
