1)Разом ми ідеальна пара.
2)Ми всі гуртом пішли у ліс.
3)Моя ліва нога ,значно більша за праву.
4)Я завжди мріяла спробувати маракую.
5)У мене татко най розумніший .
6)Ми разом із другом сміялися від того ,що у нас однакові кепки.
7)Кожного ранку я встаю о сьомій годині.
8)У Марійки на волосі сяюча річ .
9)Всередині у мене все горить, коли я бачу Валерію з девятого класу .
10)Мій язик мені ворог.
11)Такий молодий ,а вже філософ.
12)Я хочу старано навчатися тому що, в майбутньому ці знання мені знадобляця.
13)Я хочу спробувати створити шедевер.
14)Я потім зроблю домашню з української мови .
15)Тоді коли все буде добре ми одружимось.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.