Перед мною картина монастирського "запорожець". з першого погляду помітно, що це немолода людина, яка прожила історію свого народу. незважаючи на вік, у нього міцна постава. обличчя старого запорожця смагляве, обвітрене. зажурені, сумні очі та задумливий погляд свідчить про біль його народу, що навіки закарбовує у пам*яті. довгі вуса, оселедець на голові, густі нависні брови - свідчать про немолодий вік та проведене життя у боях нашого захисника народу. у запарожця орлиний ніс із горбиком і пооране зморшками чого, на якому відбились сліди часу і переживань. сильні руки, які тримають зброю, свідчать, що це бувалий воїн, який пережив не один бій у якому були і перемоги, і поразки, це воїн загартований у боях. запорожець одягнений у білу сорочку, темно-коричневу кирею та жупан. його образ довершує велика, гостра шабля, яка разом із воїном пережила і творила історію длдя нас. картина а. монастирського зображує не лише життя старого запорожця, а і частину нашої важкої долі. усобі вона несе сумний характер, який не може залишити нас байдужими. адже такі, як цей старий запорожець, віддавали за нас сво\ життя, щоб ми жили вільно.
Країна є в кожного народа, він її будує. Так вийшло, що без природи не може існувати людина. Але ж природа теж жива! Треба про неї піклуватися. В лісах росте безліч рослин. Ліс - це одна велика рослина, красива та зелена. Не дарма в школі ви кожен день чуєте речення "піклуйся про себе та про природу". Просто посади квітку. Може це буде величальне дерево - дуб. Людина повинна створювати навколо себе красу. І необов'язково будувати величні замки, адже природа - це все що тебе оточує, а також - ти.
Від поданих географічних назв утвори прикметники :
Збараж - збаразький;
Калуш - калуський;
Одеса - одеський;
Бучач - бучацький;
Сиваш - сиваський.
Бажаю успіхів у навчанні