ответ: І всі ми вірили, що руками розіб'ємо скалу, роздробимо граніт.
1. Речення - розповідне, неокличне, складне, з сполучниковим зв'язком.
2. Сполучник що - простий з'ясувальний сполучник підрядності.
3. Речення - складнопідрядне, двокомпонентне ( складається з двох частин).
4. Перша частина - головна:
І всі ми вірили ... - розповідне, неокличне, двоскладне ( підмет простий, виражений займенником ми; присудок простий дієслівний, виражений дієсловом вірили), поширене ( означення - ми ( які?) всі- узгоджене означення, виражене означальним займенником всі), неускладнене, повне.
5. Друга частина - підрядна, з'єднана підрядним зв'язком ( підрядна з'ясувальна), відноситься до присудка в головній частині і відповідає на питання - вірили у що?:
... що руками розіб'ємо скалу, роздробимо граніт. - розповідне, неокличне, односкладне ( означено-особове: однорідні присудки - розіб'ємо, роздробимо - прості дієслівні, виражені дієсловом), поширене ( додатки: 1) розіб'ємо, роздробимо чим? руками - непрямий додаток, виражений іменником в орудному відмінку; 2) розіб'ємо що? скалу - прямий додаток, виражений іменником в знахідному відмінку без прийменника; 3) роздробимо що? граніт - прямий додаток, виражений іменником в знахідному відмінку без прийменника), повне, ускладнене однорідними присудками.
6. Між першим і другим реченнями ставиться кома, тому що між ними підрядний зв'язок. У другому реченні ставиться кома між однорідними членами речення.
7. В додатку підкреслені всі члени речення і визначені частини мови.
8. В додатку складена схема речення .
Объяснение:
дієсловом називається частина мови, яка означає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання: що робить (робив, зробив, робитиме, зробить, робив би, зробив би тощо) предмет?
що з ним робиться (робилося, робитиметься, зробиться, робилося б, зробилося б тощо)? наприклад: читає, читає прийшов, малюватиму, морозило тощо.
діслово може означати
переміщення у просторі: бігти, йти;
процес мовлення: говорити, теревенити;
стан особи чи предмета: сидіти, висіти;
ставлення до когось або чогось: ненавидіти, кохати;
процес сприйняття органами чуття: бачити, чути, нюхати;
конкретну фізичну дію: вмиватися, читати;
процес мислення: думати, мудрувати;
бажання: хотіти, прагнути, воліти;
зміни: молодіти, сивіти.
дієслово в реченні найчастіше виконує функцію присудка: про все ти співаєш: про сльози і сміх, про молодість, битвами грізну…