Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. Природа — це наше життя. Не буде природи — не буде нас. Винищуючи ліси, будуючи заводи на цих територіях, люди думають лише про гроші та вигоду, а ні в жодному разі про природу, про красу, про звірів і навіть про своє нормальне майбутнє життя. Я вважаю, що це ненормально, це жахливо, люди знищують природу, знищуючи себе. І ніхто не усвідомлює, що ми — частина природи. 1 якщо таке ставлення до природи не зміниться, жахлива неминуча катастрофа чекає на нашу Землю, і в ній будуть винні саме люди. Можливо, з часом люди зрозуміють, що вони роблять, але вже буде пізно, і ніхто не поверне нам чистого повітря, звірів, ліси, нашу рідну дорогу природу.
Твір “сила слова” або “слово — це зброя”на світі існує невидима сила. вона є водночас зброєю та лікарем. вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. ця сила є словом. є навіть приказка: “слово — вершина людського”. я з нею цілком згодний. слово — одне з найвищих досягнень людей. особливо велике значення для людини має рідне слово. його дитина чує ще в колисці від мами, потім вперше вимовляє його своїми вустами, а потім вчиться розбирати його літери у книгах. з рідним словом виростає людина, особистість. що це таке — слово? “словом можна вбити, словом можна врятувати, словом можна з собою ціле військо скликати! ” - такі рядки поети присвячують йому. одне тільки слово може збудити в людині відчай або лють. а може підбадьорити, надихнути, повернути до життя. також слід зауважити, що слово і мовчання пов'язані, вони лежать на тих самих важелях. недарма кажуть, що слово — це срібло, а мовчання — золото. це правильна приказка. часто буває, що необачно скривдиш друга або когось з родини, а потім стає соромно. краще б і не говорив нічого.до того ж безкінечно базікати не можна. слова можуть втрачати свою цінність, якщо ми говоримо їх занадто багато або не за темою розмови, а також не підкріплюємо реальними справами. тобто, просто кидаємо слова, обіцянки на вітер.слово є силою, якщо воне не пусте. гостре слово українських письменників, наприклад, вголос говорило про гноблення простого народу. і сьогодні сміливе слово здатне захистити людину, встановити справедливість. так будемо користуватися словом обережно та влучно, бо воно є великою силою та цінністю! і тільки від людини залежить, як використати цю силу: на зло чи на добро.
