Хотинська фортеця — це фортеця XIII–XVIII століть, що тепер є Державним історико-архітектурним заповідником. Розташована вона у старовинному буковинському місті Хотин на Дністрі, що у Чернівецькій області. «Хотинська фортеця» входить до рейтингу «Сім чудес України». Свій початок фортеця бере від дерев’яного форту, зведеного Володимиром Великим ще у 10 столітті.
Багато хто впродовж сторіч хотів захопити Хотинську землю - і молдавські князі, і польських королі, і турецькі султани. Тому за наказом короля Данила Галицького було побудовано кам’яну Хотинську фортецю. Протягом століть Хотинська фортеця знала і часи розквіту, і занепаду, але кожного разу відновлювалась наче міфічний птах Фенікс. Фортеця бачила і несчисленні полчища вояків з Османської імперії, і вояків князя Дмитра Вишневецького (славетного Байди) та Петра Дорошенка. Двічі у Хотин входили війська Богдана Хмельницького під час Визвольної війни проти польської шляхти.
Хотинська фортеця прославилася і тим, що під її стінами у вересні – жовтні 1621 р. величезна армія (240–300 тисяч воїнів) султана Османа II зазнала поразки від об’єднаного козацько-польського війська. Ця перемога зупинила експансію яничар у Західну Європу.
Безліч кривавих битв проходили під стінами Хотинського замку. Коли у 1739 році Хотинську фортецю взяли війська Російської імперії, Михайло Ломоносов написав «Оду про взяття Хотина».
У 1826 р. місто Хотину отримав герб, де зображена срібна фортеця з трьома баштами на золотому полі, над ним хрест-навхрест – дві шаблі лезами вниз, а зверху – срібний хрест.
Навіть ті, хто ніколи не бував у Хотині, безумовно бачив Хотинську фортецю, бо саме там знято багато художніх фільмів на історічні теми. Серед них: «Захар Беркут», «Три мушкетери», «Гадюка», «Стріли Робін Гуда», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Запорозька Січ».
ответ:Ось і завітала чарівниця осінь. Дерева у саду стали жовто-багряними. Деякі скинули вже золотаве листя та стоять оголеними, а на них виблискують соковиті яблука, мов червоні ліхтарики. Трава стала темно-зелена, суха, пожовкла. Подекуди навіть чорнява. Птахи перестали співати свої пісні, багато з наших пернатих друзів ще раніше відлетіли в теплі краї. А ті, що залишились, тихенько чекають зимоньку. Ця пора принесла людям багато роботи у саду. Треба зібрати щедрий урожай яблук та груш, почистити сад від опалого листя. Осінь можна назвати чарівницею, бо вона, мов чарівний маляр, цікаво та барвисто замальовує наші сади.
Объяснение:
Знову вечір… Я сиджу на підвіконні й прислухаюсь до гуркоту краплин дощу. Переплітаючись із дивовижною
музикою нічного міста, він створює абсолютно нову - неповторну мелодію. Ви колись прислухались до звучання
вечірнього міста? Гуркіт машин, спів вітру, гул,що доноситься з заповнених вулиць, сміх і плач дітей на
майданчиках, й навіть тихий стукіт закоханих сердець – усе це мелодія життя, мелодія сплетінь долі.
Усе навколо неначе поєднання звуків, які з`єднані самою долею. Тут невеличкі етюди на одну ніч, та об`ємні
сонати довжиною в ціле життя. Кожен витвір цієї музичної поезії існує в своєму ритмі. Усі вони, так чи інакше,
об`єднуються величезним виром почуттів.
Цей вир захоплює нас з головою, створює безкінечність гармоній...
В такі моменти відчуваєш себе невимовно малим – крихітною ноткою цієї невпинної музики… Проте, кожен звук
- важлива складова мелодії, якщо забрати з твору хоч одну нотку або додати зайву усе звучання зміниться…
Кожне слово вимовлене нами, рух й навіть подих це невеличка нотка, проте вслухаючись у те, як краплі води
відбиваються від скла, я розумію, що у шепоті дощу подекуди більше змісту ніж у всіх наших словах.
Лишень прислухайтесь, скільки ще не повіданих історій приховують його краплинки, скільки давно не граних
мелодій він знає, саме в ньому приховані безліч емоцій.
Варто лише заплющити очі й поринути у його проникливу музику, пустити її у найпотаємніші закутки душі, й
може тоді,хоч на хвильку, нам вдасться осягнути глибину того, що називають долею.
І ось я, сидячи за книжкою й вдихаючи аромат свіжої кави, ненароком задумуюсь кому ж під силу зіграти цей
величезний твір під назвою «Світ», проте не маю жодних сумнівів, Цей Композитор найвеличніший.