Виконати синтаксичний розбір речення, намалювати схему, вказати тип речення Давно це було, ще тоді, як по наших степах широких та пишних не ходили гострі плуги й не краяли скибами зелені груди вільної неньки-землі; ще тоді, як високу запашну траву по степах толочили тільки невеликі отари овець, табуни диких коней, гуртки круторогих биків та турів; ще тоді, як вівчар був сам хазяїн і сам чабан, а про панів і гадки не було, ще земля була нічия, а Божа.
Моє життя постійно дарує мені сюрпризи. Багато чого було і відбуло.
Найбільше хочеться завдячити за це моїм друзям.
Пам'ятаю як ми сходилися. Відчуття жару, впевненості буття, емоційної близькості та млявої ефорії. Незабутньо.
Це була компанія товаришів у коридорі. Це була наша гра життя.
Андрій любив шахи, я - футбол. А як же ми і без Валика? Він сміючись ніс нам свіжоспечені пиріжки зі столової. Поїли. Класно. Тепер на геометрію. Тут поле. Гармонія кутів та вулиць. Усмішки товаришів. А я формую сталу мого щастливого моменту.
Отже, дружба - це велике! Цінуймо її.