Осінь - це карнавал природи ще кілька
днів тому лiс був зодягнений у зелені шати і
переливався стоголосим пташиним хором.
Зараз же він спалахнув, вибухнув жовтими,
червоними, рожевими й оранжевими
барвами. Здається, наче кожне дерево.
кожний кущик змагаеться з сусідами у
яскравості свого вбрання.
А яка тиша навкруги!. Тільки де-не-де
можна почути шурхiт ıжачка в опалому лист та поодиноке каркання всюдисущих ворон. Легке мереживо павутиння гойдається на гілках, а лагідне сонячне промiння нiби шле свої останні поцілунки...
Ліс зачарований... Та життя у ньому не
припиняється нi на мить. Придивіться пильніше Ось двi бiлочки-пустунки мандрують кронами дерев, а за поваленим стовбуром причаiлася сiмейка грибочків у кумедних капелюшках Сонечко поспішае знайти собі оселю на зиму, а синичка стрибає з гілки на гілку, шукаючи поживу
Але, споглядаючи усю цю красу, нам чомусь стає сумно. Сумно, що з кожним порухом вітру більше і більше листя опиняється на землі Сумно, що скоро ПIДУТЬ ДОщI і все довкола стане голим, сірим, холодним.
Та після осіннiх холодiв i зими настане весна I лiс знову оживе, зазеленіє, розiллеться тисячами звуків. Тільки це вже буде iнша музика. А зараз звучить симфонія осені
