1. Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, і на заводі, і у полі пречудесно, причудово — розцвітай же, слово! (П. Тичина). 2. Мов у дзеркалі, видно в воді і небо, і кучерявії в’язи, що повибігали на самий край і попростягали зелені лапи над річкою (П. Куліш). 3. Ми знімали картину, в якій було кілька прикордонних епізодів (Л. Смілянський). 4. Журавлі пролетіли і полудень принесли (Народна творчість). 5. А коли вони притихли, на перехресті в метелиці окреслилась постать якогось чоловіка (М. Старицький). 6. Небагаті у мене скарби, Але й ті я не всі зберіг, Залишивши для віршів фарби І думок нешвидкий розбіг (В. Симоненко). 7. Нестрашні для мене вітри, Ні підводнії каміння, — Я про них би й не згадала В краю вічного проміння (Леся Українка).
Апостроф ставиться:
1)Тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного,виключенням є р.
2)Після твердого р у кінці складу: подвір'я, сузір'я.
3)Після "к" у словах Лук'ян та похідних.
4)Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї.
Апостроф не ставиться:
1)Після б, п, в, м, ф, що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім р.
2)Після літери р, що позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу: порятунок, рясний, гарячий, буряк.
3)У словах іншомовного походження у злитній вимові: резюме.
Правило пів/напів:
Правило пів/напів вже недійстне і все пишется окремо