Дуже часто, особливо від юристів, можна почути таку фразу: “Незнання законів не звільняє від відповідальності” (ч.2 ст.68 Конституції України). Однак, як не дивно, жоден нормативний акт не містить дану істину, включаючи Кримінальний Кодекс України, який, як відомо, є єдиним джерелом кримінального права. Логічно виникає питання: чому ж незнання законів не може звільнити від відповідальності?
З юридичної точки зору, відповісти на це питання досить складно. Дійсно, жоден закон не говорить про це. І немає ніякого документального підтвердження подібного вислову, що збиває багатьох з пантелику і змушує шукати різноманітні виправдання в свою сторону. Є закон - є відповідальність за вчинене порушення чи злочин. Інших варіантів і бути не може - скаже людині будь-який юрист, і буде абсолютно правий. Тому краще поглянути на поставлене питання з іншого ракурсу і постаратися відповісти на нього з моральної точки зору.
Для початку подумайте, як можливо перевірити саме незнання закону? Пристрої, яке б визначало знання людини, ще не придумали. Тому на питання “Чи знаєш чи ні?” в ситуації з законом можна з легкістю отримати відповідь “Ні” і не мати можливості йому суперечити. Зрозуміло, що будь-правопорушник зміг би відповісти таким чином і зняти з себе всю відповідальність. Пред'явити йому звинувачення можна було б тільки при повторному порушенні, оскільки тут негативну відповідь на питання про знання закону чи статті закону була б брехнею. Однак чи погодиться з такою політикою суспільство? Звичайно ж, ні. Саме тому і була винесена мораль про те, що людина не може бути звільнена від відповідальності за порушення навіть при незнанні законів.
Разом з тим, існує й інша проблема. Закони постійно змінюються, причому іноді досить кардинально і швидко. У зв'язку з чим навіть порядні громадяни можуть порушити закон, не підозрюючи про це. Тут вже проблема відображається трохи з іншого боку, і деякі громадяни можуть дійсно не погодитися з вищевикладеної істиною. Закони повинні доноситися до жителів у повному обсязі з тією метою, щоб спочатку держава виконувала свій обов'язок щодо оповіщення населення про нові норми. У цьому випадку обвинувачі можуть посилатися на конкретну публікацію закону, щоб пояснити причину того, чому обвинувачений не може бути звільнений від відповідальності будь-якого порядку.
Сучасний ринок праці є динамічним, змінним і гнучким. Він вимагає від працівників готовності до виконання функцій у нових умовах чи сфері діяльності. Роботодавці хочуть знайти креативних співробітників, які здатні продукувати нові ідеї, уміють відійти від шаблонів і загальноприйнятих правил і знайти нестандартні рішення.
Чому креативне мислення таке важливе? По-перше, цінність працівника на ринку праці миттєво виростає, якщо він уміє помічати незвичне у звичних речах, ефективно й творчо розв’язує поставлені завдання.
По-друге, здатність продукувати нові ідеї допомагає людині реалізувати творчий задум, знайти шляхи для самореалізації.
Згадаймо історію американського бізнесмена Теда Тернера. Він був першим, хто придумав, що новинне мовлення можна зробити цілодобовим. Тед запустив телеканал, який транслювався двадцять чотири години сім днів на тиждень. Таким чином нова ідея до чоловікові стати мультимільйонером і медіа-магнатом.
Книга-дослідження життя відомих людей «Неординарні. Історії успіху», автором якої є Малколм Гладуелл, на прикладах неординарних особистостей розповідає, як стати успішним. Мене вразили неймовірні історії з життя Біла Гейтса, а також одне з найвідоміших досліджень у психології – експеримент «Терміти» Льюїса Термена. Автор доводить, що здатність успішно вирішувати проблеми нестандартним чином допомагає реалізовувати свої задуми.
Отже, кожен, хто хоче досягти успіху в сучасному мінливому світі, має відмовитися від традиційних схем мислення, уміти творчо й оригінально розв’язувати завдання та продукувати нові нестандартні ідеї.
Объяснение: