Значний внесок в розвиток української літератури зробив Олександр Олесь. Його творчість наскрізь пронизана почуттям патріотизму й любові до рідної країни. Особливо це відбилося в поезії «Рідна мова в рідній школі*. На початку XX ст., саме у той час, коли був написаний цей вірш, в Україні було прийнято розмовляти або польською, або російською мовами. Українська мова вважалася «мужицькою», бо нею розмовляв простий народ. Пани й поміщики, навпаки, соромилися своєї рідної мови. Саме такий стан в країні надзвичайно непокоїв поета. Він із болем в серці розумів, що таке явище може призвести до того, що українська мова просто зникне. У своїй поезії «Рідна мова в рідній школі!» автор закликає українців не забувати свої корені, не нехтувати славним минулим наших пращурів, не соромитися того, що ми засвоїли з молоком матері:
Рідна мова! Рідна мова! Що в єдине нас злива, — Перші матері слова, Перша пісня колискова.
Немає мови — нема і народу. А як можна сказати, що такого народу, як український, немає? Український народ завжди славився своєю волею і тим, що ніколи не корився чужинцям. І поет у своєму вірші закликає до того, що краще нам стати німими, ніж розмовляти чужою мовою, скоритися, стати на коліна:
Краще нам німими стати, Легше гори нам нести, Ніж тебе розіп’ясти, Наша мово, наша мати!
Ніколи в житті український народ не відречеться від свого минулого, саме про це надії поета. Він вірив, що українська мова все ж таки відродиться на своїй землі і залунає в рідній школі:
того в недолі Наша мрія золота, Наше гасло і мета: Рідна мова в рідній школі
Де ти вчора був?Чому ти не зателефонував?Я чекав твого дзвінка! -Їздив у зоопарк.З сім'єю ми дивилися на різних тваринок!Вони такі кумедні -Розкажи! -Була одна мавпа!яка дуже любила цукерки!А ще був хамелеон,як ми до нього підішли він перетворився в червоний колір тому,що він нас соромився! _Дуже кумедно!А ще що? -Ну були різні тварини!потрібно компанією з'їздити в зоопарк і ти все зрозумієш! Дякую,що ти вислухав мене з цікавістю!Я надіюся тобі сподобалася моя розповідь? -Так вона вражаюча!Бувай До зустрічі!
Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива, —
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.
Немає мови — нема і народу. А як можна сказати, що такого народу, як український, немає? Український народ завжди славився своєю волею і тим, що ніколи не корився чужинцям. І поет у своєму вірші закликає до того, що краще нам стати німими, ніж розмовляти чужою мовою, скоритися, стати на коліна:
Краще нам німими стати,
Легше гори нам нести,
Ніж тебе розіп’ясти,
Наша мово, наша мати!
Ніколи в житті український народ не відречеться від свого минулого, саме про це надії поета. Він вірив, що українська мова все ж таки відродиться на своїй землі і залунає в рідній школі:
того в недолі
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета:
Рідна мова в рідній школі