1.Відокремлюються: А)лише другорядні члени речення
Б)лише прикладки
В)лише підмет і присудок
Г)лише непрямі додатки
2.Виділіть речення з відокремленим членом.
А)Пальник, і його жінка,і Василина,і всі діти були дуже схожі між собою.
Б)Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля.
В)Чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє, синє море звірюкою то стогне, то виє.
Г)На тонкій шиї чорнів шнурок з дукачем та червоніло дрібненьке намисто.
3.Укажіть речення з відокремленим означенням.
А)Незважаючи на спеку й духоту, косарі співали косарських пісень.
Б)Старий ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.
В)Небо, холодне та темне, байдуже блимало зірочками.
Г)І на оновленій землі врага не буде, супостата.
4. Виділіть речення з відокремленим неузгодженим означенням.
А)Юрій Яновський - високий, ставний,з вольовим обличчям,то морщить лоба,то всміхається.
Б)Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав.
В)Не лякані ніким у цій напівдикій лісовій річечці, в'юни допливали мало не до ніг Марка.
Г)Темна ніч, напоєна степовими пахощами, пропливала над Асканією.
5. Кому після слова парку треба поставити, якщо до фрагмента речення ,,Надія повернулася з весняного парку..."додати
А)...теплого,тихого, вкритого бруньками.
Б)...центральною дорогою біля школи.
В)...й помітила, що забула парасольку.
...щн задовго до першого в цьому році дощу.
6. Відокремленим означенням можна замінити частину в реченні
А)У чепурній хатині, що пропахла соняшником,яблуками і вощиною, їх привітно зустріла тітка Христя.
Б)За селом підіймався мішаний ліс, який хапав за очі гарячими барвами осені.
В)Цілую руки, що крутили жорна у переддень космічної доби.
Г)З усіх вулиць, що сходилися тут, вливалися юрби людей.
7. Відокремленою прикладкою ускладнено речення
А)Співають солов'ї - співці весни й любові.
Б)Сумління - річ тендітна і марка.
В)Сухі гілки - це вже вінок терновий.
Книги - морська глибина.
8. Ускладнене відокремленою прикладкою речення
А)Поза містом лежали Кримські гори,вкриті снігом.
Б)Син бідного сільського коваля, Іван Франко в дитинстві пізнав не тільки злидні, щоденні важкі турботи про хліб насущий, а й сумовиту красу народної пісні.
В)На його дворі, замість похилої хатини, стояв будинок.
Г)Причаїлися гори заворожені красою ніколи не бачених степів.
9. У реченні,,Побачила великий (1) занедбаний (2) сад (3) наповнений бур'янами (4) і таємницями" кому треба ставити на місці цифри
1
2
3
4
10. Перед сполучником як НЕ ТРЕБА ставити коми в реченні.
А)Лисенко відомий у світі як композитор.
Б)Ця дівчина... Обличчя як з ікон.
В)Софія височіє над Дніпром як свіча.
Г)Тішилася Ганна скоромовкою як піснею.
11. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А)Ми пам'ятаємо Миколу Шпака - стрункого,вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого,скромного,закоханого в життя і поезію.
Б)Ми пам'ятаємо Миколу Шпака:стрункого, вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого скромного закоханого в життя і поезію.
В)Ми пам'ятаємо Миколу Шпака - стрункого вродливого юнака із золотим волоссям, з ясним поглядом і милою усмішкою, простого скромного закоханого в життя і поезію.
Г)Ми пам'ятаємо Миколу Шпака - стрункого, вродливого юнака, із золотим волоссям з ясним поглядом і милою усмішкою, простого - скромного, закоханого в життя і поезію.
Вся історія людства починалася писатися не завтра, не через якийсь час, а сьогодні і зараз. Кожному важливого моменту відведено свій час в історії. Той час, коли всі трапилася, і не хвилиною пізніше або раніше. Так, і в нашому житті, все трапляється, тоді, коли потрібно. І якщо кожен замислювався, що саме від його сьогоднішнього рішення залежить завтрашній день, можливо, все було б зовсім по-іншому і набагато краще.
Є люди, які покладаються на долю. Але ж свою долю ми будуємо самі. Від прийнятих ними рішень, від сказаних слів і від зроблених справ залежить наша доля. І якщо покладатися на долю, то це-те ж саме, що покладатися на себе. Просто люди знайшли собі виправдання для того, щоб сьогодні нічого не робити. Але коли ще, якщо не сьогодні. Наша історія, наше життя починає писатися з моменту зачаття і до останнього вдиху. І нікому і ніколи не вдалося відстрочити цей момент хоча б на секунду. Все сталося, так як і повинно було статися і саме в цей момент, не завтра, не через рік, а сьогодні.