В одному дрімучому лісі України є лісова школа. Туди збігаються всі дітлахи-звірятки на заняття. Вчителькою у школі працює Сова. Вона вчителює у лісовій школі вже близько п’ятдесяти років. Ось лунає перший шкільний дзвоник. Дітки стрімголов біжать на уроки. Зайчик і Лисичка вже на місці. Вони зайняли свої місця за партами та чекають на розпорядження вчительки Сови. Лиш Ведмежатко запізнився на урок. Його до школи привела мати. Але вчителька Сова знає, чому Ведмежатко запізнився. Він щойно вийшов із зимової сплячки і йому важко повертатись до занять. Урок починається. Дітки уважно та старанно слухають вчительку.
Спільнокореневі: дітлахи – діти, ліс – лісова, вчителька – вчителює.
На мою думку, як скромність, так і наполегливість є хорошими рисами характеру людини. Але я твердо переконана в тому, що наполегливість все ж важливіша людська якість.
По-перше, скромність інколи стає на заваді до досягнення поставлених цілей. На мою думку, скромна і непримітна людина досягатиме мети менш радикальними методами. Таким особистостям важко “йти по головах”, що в сучасному світі є важливим вмінням людини. Натомість наполегливі люди досягатимуть цілі будь-якою метою. Вони будуть стукати у всі двері, шукати нагоди, щоб вдало зарекомендувати себе. Такі особистості часто готові навіть взяти участь у, так званій, грі на виживання. Якщо вони бачать перед собою ціль, – то не зважають ні на які перешкоди. Більше того, наполегливі люди стійкі у власних переконаннях: їх важко змусити робити те, що їм не до душі.