Культура мовлення , культура мови, мовна культура — це дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови, а також свідоме, невимушене, цілеспрямоване, майстерне вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.
Висока культура мовлення означає досконале володіння літературною мовою у процесі спілкування та мовленнєву майстерність. Основними якісними комунікативними ознаками, їх ще називають критеріями, культури мовлення є правильність, точність, логічність, змістовність, доречність, багатство, виразність, чистота.(это все чем могу )
Не дуже хочеться жити в суспільстві яке тебе обурює та пригнічує.Хочу жити в суспільстві де мене уся люблять,підтримують мої мрії,думки,сподівання.Але не все так добре як хотілося б.
Коли дівчинка побачила кормушку, вона дуже зраділа. Її очі блищали вдячністю, а посмішка була найщирішою. Я допоміг(до й повісити кормушку на гілку, ми поклали туди їжу для пташок і разом гали, як вдячно нам цвірінькають синички.
Так я зробив(зробила) добре діло і познайомився зі своєю маленькою сусідкою.