ответ:
шкідлива звичка – це властивість поведінки людини та залежність організму, внаслідок чого людина не контролює свою поведінку, а скоріш вона контролює її. варто лише сформуватися шкідливі звичці і вона керує людиною. відповідно на це йде частина її грошей, її часу, її енергії, на збиток чомусь більш корисному. людина втрачаєте самоповагу, душевні сили, руйнується фізичне та душевне здоровя. деяких це врешті – решт убиває.
ми живемо у складному світі, який постійно нас випробовує на міцність. здорова сильна духом людина розуміє що життя це боротьба і старається переборювати труднощі. емоційно слабка і духовно незріла людина панікує перед проблемами, відчуває тривогу, невпевненість і тому алкоголь, наркотики а також тютюн є універсальними протекторами: залежно від потреби розслабляють або стимулюють нервову систему, підвищують судинний тонус, почуття задоволення причому фальшив.
До них ставляться непомітні союзи, частки й приводи. Ці коротенькі слова навіть не є членами пропозиції, от так обділила їхня мудра людина. Але саме вони стануть сполучним або навпаки поділяючою ланкою, коли потрібно грамотно побудувати пропозиція
Ну, куди ми без союзів: сурядних і підрядних? Як зв’язати нам прості пропозиції й показати залежність одного від іншого? Одні союзи виконують розділову роль «або, або», інші противительную «але, зате». Це що стосується сурядних, а от підрядні й зовсім указують на тимчасові рамки «як тільки, поки», порівнюють «начебто, немов», ставлять у певні умови «якби, чи».
А куди б ми пішли без приводів? Як би змогли позначити залежність великих іменників від інших слів у пропозиції? Навіть непохідні приводи, такі як «на, в, до, про, через», і ті надають значеннєве навантаження вираженню. А вуж похідні, утворені від самостійних частин мови, і поготів.
Складність у цьому випадку полягає в тому, щоб розібратися, чим є в кожному конкретному випадку слово. Так, «у плині ріки» і «протягом доби». У першому вираженні використовується іменник, а в другому – складовій привід
И, нарешті, частка, здатна внести в пропозицію певний відтінок, додати інтонацію. «Хіба, саме, винятково, чи» – це всі службова частка, що в одному випадку вносить питальну ноту, в іншому – уточнюючу, у третьому – обмежуючу й т.д. А відомі всім заперечливі частки «не й ні» взагалі не мають потреби вкомментариях.
Тепер – Те ви згодні, що мова без службових слів стала б нудна й одноманітна? Часто ми просто не змогли б грамотно виразити свою думку, додати їй потрібну інтонацію й відтінок, не будь у російській мові цих незаслужено скривджених союзів, часток і приводів. Маленькі, коротенькі слівця творять великі справи, і слава їм за це.
Багатство й розмаїтість нашої мови – це не тільки величезна кількість іменників, прикметників або дієслів, але й правильне застосування їхнього лексичного значення, і вчасно вставлене службове слово