краще маленька справа, ніж велике ледарство (твір-роздум)
як на мене, то це прислів'я дуже справедливе. спробую довести. цього року я став учнем середньої школи. а раніше навчався у початковій школі. так от, у 5 класі мені стало важко навчатися. стільки нових предметів, стільки іх завдань! і я вирішив, що все одно не зможу виконати все, тому краще взагалі нічого не робити! мої батьки цілий день на роботі. я приходив зі школи (вона поруч із нашим домом), їв, грав на комп'ютері. а коли батьки цікавились моїм навчанням, казав, що все добре, що є завдання я вже зробив. вечір минав мирно і спокійно. мені навіть дозволяли гуляти із сашком — моїм другом і сусідом.
спочатку моє велике ледарство, як-то кажуть, сходило з рук. але так не могло довго тривати. після батьківських зборів мама прийшла засмучена і мало не плакала. мені стало жаль її і я вирішив узятися за розум. проте виявилось, що я багато пропустив і багато чого не розумію. "так, — сказала мама. — краще маленька справа, ніж велике ледарство." і мені першого разу виконати все є завдання. як же я здивувався, коли наступного дня отримав хороші оцінки. виявилось, що я здібний.
отже, навіть найменша справа краща за велике ледарство. тепер я намагаюсь не ухилятися від уроків. а то як би не довелось продовжити контракт із 5 класом ще на рік!
З дитинства ми багато чуємо про те, що маємо бути чесними, сміливими, працьовитими, добрими, справедливими… Цей ряд можна довго продовжувати. Звісно, ідеальних людей не буває, але кожному з нас хотілося б мати в собі найбільше чеснот. Власне мені, на мій погляд, не вистачає сміливості та рішучості. Я не знаю, як саме треба виховувати в собі ці риси характеру, але вони потрібні мені. Кожного дня ми стикаємося з різними проблемами, які треба вирішувати. Чим старшими ми стаємо, тим більші проблеми на нас чекають. Щоби не втратити повагу до себе, треба рішуче та сміливо їх вирішувати. Я сподіваюсь, що зможу виховати в собі ці риси характеру, адже людина повинна вміти виховувати не тільки інших, а й себе.