Немає справжньої родини без дитини, а ще краще – без гурту веселих галасливих малюків. Та от, не завжди щасливою себе у такій родині почуває мама, на плечі якої лягає 90% усієї хатньої роботи та турботи по догляду за невгамовними нащадками.То що ж робити, щоб материнство й малюки приносили радість та щастя, а не були основною причиною втоми та головного болю?1.Кожна дівчина, котра виходить заміж, повинна чітко усвідомлювати, що її основне призначення – бути мамою, дружиною, а уже потім бізнес-леді чи професіоналом у певній галузі. Кар’єра, гроші, визнання – ніщо, коли у будинку немає дитячого сміху. Материнство потрібно сприймати як дарунок Господа, а не як обов’язок перед чоловіком, родиною. Тільки тоді діти будуть найціннішим скарбом для мами.2. Дитина повинна приходити на цей світ бажаною навіть тоді, коли по хаті уже бігає чималий гурт малюків. Така дитина уже з перших днів зачаття перебуває у полоні любові й спокою, а мама відчуває підтримку та турботу близьких, що позитивно впливає і на розвиток малюка.3.Кажуть, що характер дитини формує не тільки середовище та виховання, але й ім’я малюка. Саме тому й рекомендують священики вибирати ім’я дитинці згідно церковного календаря.4.Якщо у родині появився малюк, то суперечки та сварки мають назавжди зникнути із того дому.Родинний затишок, взаєморозуміння між батьками – саме вони формують норми поведінки дитини в майбутньому.5.Щоб дитина росла слухняною, не варто вдаватися до погроз, жорсткого контролю, та різки. Навчіться ласкою та добрим батьківським словом привити послух та покору .6.Виховуйте дітей у любові до Господа та привчайте до щоденної молитви. Тоді дитина буде зважувати свою поведінку й шанобливо відноситися до родичів та друзів.7.Малюк, вихований як справжній християнин ніколи не завдасть прикрості своїм батькам, ну а якщо ненароком й трапиться щось неприємне – завжди зуміє попросити вибачення та
Я вважаю, що жити оптимістом, безперечно, легше. Позитивне мислення і позитивна енергетика заряджають оточуючих і надихають на дії, змушують не сидіти на місці, а з усмішкою на обличчі йти вперед, долаючи перешкоди. По-перше, люди - оптимісти живуть набагато довше, це й не дивно, бо сміх і радість продовжують життя. Кажучи про оптимізм, не можна не згадати вірш Лесі Українки "Contra spem spero". Лірична героїня твору незважаючи на свою тяжку хворобу знаходить сили і позитивні думки щоб продовжувати жити й творити. Ці поняття яскраво відображено у таких рядках: "Ні, я хочу крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Жити хочу! Геть думи сумні!" По - друге приймати будь-які проблеми набагато легше з позитивними думками. Згадаймо постать видатного українського письменника Остапу Вишню, який незважаючи на неправдиві звинувачення у неправдивій контрреволюційній діяльності продовжував писати свої усмішки, навіть тоді, коли його було заслано. Він не втратив оптимізму у своєму житті і приймав усі звинувачення легко і гідно. Отже, оптимізм - це, мабуть, найкраща риса в людському характері, яка дає можливість жити вільно і не бути заручником власних сірих буднів.
