Визначити та підкреслити в кожному граматичні основи, пояснити, як пов'язані прості речення у складне: без сполучників чи за до сполучників (сполучних слів)?
Великі хмари холодом нагусли, червоне листя падає в гаю. Летять у вирій дуже дикі гуси, а я слонам привіт
передаю. (Л. Костенко.) Журавлята жалкували, що ростуть вони поволі. (М. Сингаївський.) Як спить мала травиця,
травиці дощик сниться. (А. М'ястківський.) Відцвіли голубі матіоли, згасло літо на жовтих полях. (В. Грінчак.)
Ліщинові кущі позадирали списи, по списах дощ стіка, а вітер обтіка. (Є. Гуцало.) Пробіг автомобіль, і синя хмарка
диму за ним розвіялась. (М. Рильський.)
Українська мова є моєю рідною мовою.
Ця барвиста мова лунала у колискових піснях мого дитинства. Нею розмовляли мої предки. Тому українська мова є мовою спілкування моїх батьків. Вони навчили мене любити її, не засмічувати поганими словами. Вона дзвенить на вулиці, у магазині, школі, бібліотеці, бо є мовою жителів мого рідного краю. Щоб добре знати рідну мову, я вивчаю її на уроках у школі. Милозвучні рідні слова звучать у моїх піснях.
За до мови я пізнаю світ, можу помріяти, передати свої відчуття, заспівати чудову пісню.