Question

Складне багатокомпонентне речення зрізними видами зв'язку Вибрати одну правильну відповідь
1. Укажіть складне речення з сурядним і пдрядним зв'язком:
А. Як заходить сонце за діброву, як поснуть на плеci cipi гуси, косарі вертаються додому на вечерю, на розмову втішну.
Б. Україно — сторона поезії, п'ють віки з твоїх земних криниць; де в джерельнім лузі при березі пломеніють спалахи суниць.
В. Попереду йшов пастух зі смолоскипом i освітлював шлях коням, що тягли віз; з обох боків воза йшли опришки готові підтримати його, щоб не не перевернувся на нев'їждженій та кам'янистій дорозі.
Г. На городах ще вилежується туман, десь біля бондарської криниці його розкльовуютъ півні, а за півнями косар клепає косу, а за косарем на леваді озивається деркач, а за ним з самої дороги виходить сонце, і придорожня верба розкошує у його короні.
Д. Осіння тиша, мов прозора крига, розіб'ється -- і за невловну мить дубів слов'янська бойова квадрига на вітрі вересневім полетить!
2.Укажіть складне речення із сполучниковим та безсполучниковим зв'язком:
A. А в горах ліси гудуть споконвічні, і через те солов'їв там не чути, хіба що орли в небі кружляють та ходять присмерковими ущелинами люди..
Б. На землю вже тихий скрізь вечір лягає; з високого неба вже місяць сіяв; затихла і пташка, і людська розмова мовчить, не шепоче зелена діброва.
В. Рясні дощі, що набридливо періщили кілька днів підряд, геть розмили сірі кучугури снігу, південний вітрець зігнав жовту малу воду в калюжі та широкі озера.
Г. Багато страшних легенд складено про той вир, і Тимко, хоча не вірив у них, проте кожного разу, коли плив Таманню, обминав страшне місце.
Д. За роки війни стійбище розруйнувалося, перетворилося в пустирище: кошари порозтягувано, землянки порозвалювались.
3. Укажіть складне речення, що складається з 9 предикативних частин:
А Кілька разів на добу спалахували короткі, блискавичні сутички з ворожими заслонами, потім дорога знову розчищалася, і полк знову згортався крилами своїх бойових батальйонів, як птах у найпрудкішім польоті.
Б Як і домовлялись, виїхали з Києва надвечір, коли сутеніло і в місті ввімкнули святкову ілюмінацію: сині, червоні й зелені вогні стискалися в яскраві вузли над вулицями, щоб згодом вибухнути, розсилатися салютними гірляндами...
В Федорові Нестеровичу пригадалося, як у дитинстві шльопав босими ногами по розбитій чередою степовій дорозі, крута пилюга гарячими струмочками цідилася крізь пальці, а вітерець виносив з-поміж кіп теплий дух спілого жита.
Г Мені здалось: ми йдемо із тобою серед ланів, де коле барбарис, а здалека сміється шум прибою і вітами киває давній ліс.
Д. Ніщо ж бо дужче не вражає, як свято доброго врожаю, як літній день, коли під спів вінок плететься з колосків; коли вінчаються вінком і комбайнер, і агроном; коли вшановується праця, і очі радісно іскряться, жайвір дзвоником з-під хмар: будь славен, щедрий хлібодар!
4. Укажіть речення, побудоване за схемою: [, ( ), ], [ ], [ ], [ ].
А Пусти мене, мій батеньку, на гори, де ряст весняний золотом жаріє, де вітер цвіт з мигдалі обсипає, — хай він мене дощем рожевим скропить, оплаче цвітом молодість мою.
Б Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися, поле і гай у серпанки тонкі повилися, марево біле покрило і ручку, й сагу, вітер з полудні несе без кінця ту югу
В Тішся, дитино; поки ще маленька, ти ж бо живеш навесні, ще твоя думка літає легенька, ще твої мрії ясні
Г Реве-гуде негодонька, негодоньки не боюся; хоч на мене пригодонька, та я нею не журюся.
Д Сон літньої ночі колись мені снився, коротка та літня нічка була, і сон був короткий, -- він хутко змінився і зник, як на сході зоря розцвіла.
5. Укажіть період:
А Коли в грудях моїх тривога то потухає, то горить; коли загублена дорога, а на устах любов тремтить; коли уся душа тріпоче, як білий парус на човні, — тоді рука моя не хоче пером виводив ти пісні, Б Я знав: на сонці навіть плями є, мені в контрастах відкривалась суть: ті, хто сумління береже своє, завжди серця, мов прапори, несуть.
В Як доля б манною із неба в житті тобі не догождала, не допускай чужих до себе: не тільки оси мають жала.
Г Дитяче життя - що міцне дерево: сьогодні вразив, а завтра воно вже, парості пускає, потім зацвіте і, коли не поб'є мороз, принесе щирі ягоди.
Д Чомусь не кожен розуміє і не написано ніде: якщо душа співати не вміє, сам розум пісню не складе.