Праця — доцільна діяльність людини, спрямована на збереження, видозміну, пристосування середовища проживання для задоволення своїх потреб, на виробництво товарів і послуг. Праця як процес адаптації людини до зовнішнього середовища характеризувався розвитком і вдосконаленням поділу праці, його знарядь і засобів”, – відповідає Вікіпедія.
Іншими словами праця – це будь-які дії, які спрямовані на покращення свого життя.
Мрія, іноді марення — процес фантазування, при якому людина прогнозує деякі майбутні події, настання яких вона натхненно бажає. Слово «мрія» винайшов в «пошевченківську епоху» український письменник Михайло Старицький, утворивши його з дієслова мріти («неясно виднітися», «бовваніти»).
Вона відіграє не менш важливу роль у праці. З самого дитинства батьки кажуть: ” Ти повинен докладати не мало зусиль і старанно працювати, щоб здійснити свою мрію “, не слово в слово, але сенс залишається такий самий.
І я не можу з цим не погодитись, бо на справді так і є. Одне бажання, без яких-небудь дій, спрямованих на втілення мрії у життя, не до в її реалізації.
Але є праця розумова і праця фізична і всі ми відчуваємо різницю між ними, вагому різницю.
З цього випливають ще декілька питань. Яка праця важча? Яка праця більше варта поваги – фізична чи інтелектуальна?
Фізична праця не менш важча ніж інтелектуальна і навпаки, обидві праці вимагають вкладення немалих зусиль і витрати значної кількості часу. Просто в першому випадку акцент робиться на фізичні дані і здатності, а в другому на розумових здібностях і стресостійкості.
Поваги заслуговують обидві праці однаково. Можна сказати, що це один великий механізм, де кожна деталь важлива і тісно пов’язана з іншою. Без інтелектуальної праці не було б і фізичної, так само без фізичної не існувало б інтелектуальної.
Тому я можу зробити такий висновок: неважливо, чим людина займається, кожен з нас однаково заслуговує поваги
Нравоучительное сочинение кн. Владимира Мономаха (1053—1125), отражало те христианские идеалы, на основании которых должна была жить великокняжеская семья:
1. "Не давайте отрокам причинять вред ни своим, ни чужим, ни селам, ни посевам"- Куда бы вы ни держали путь по своим землям, не давайте отрокам причинять вред ни своим, ни чужим, ни селам, ни посевам, чтобы не стали проклинать вас. -
Сдержанность и благородство были в центре славянской души того времени.
2."Напойте и накормите просящего"- Куда же пойдете и где остановитесь, напоите и накормите нищего, более же всего чтите гостя, откуда бы к вам ни пришел, простолюдин ли, или знатный, или посол; если не можете почтить его подарком, — то пищей и питьем: ибо они, проходя, прославят человека по всем землям, или добрым, или злым.. . -
Большую роль Мономах отводит гостеприимству и открытости:
3."Убогих не забывайте"- Важной чертой автор полагает – милосердность: «Всего же более убогих не забывайте, но насколько можете, по силам кормите и подавайте сироте»