Літом я відпочивала у Одессі з батьками. Одного разу ми пішли в аквапарк. Там було дуже багато тварин і всі вони мені дуже сподобались. Найбільше мені там сподобався дельфін. Він був дуже привітний, і милий. Коли ми вже йшли додому дельфін перестав пригати, і бути таким веселим. Напаки він став похмурим, сумним. Потім я знову прийшла, і він знову почав пригати, радіти. Напевно я йому дуже сподобалась. Ми стали найкращими друзями на два місяця поки ми були в Одессі. Потім я поїхала. Коли я вже стала дорослою я знову поїхала в Одессу і тей дельфін хоч вже і був не молодий був дуже веселим коли мене побачив. Ось так "Дівчинка і дельфін"
Книга - справжній дар, який не можна оцінити. У книгах люди беруть знання, діляться мудрістю одне з одним, зазирають у минуле, пророкують майбутнє. Книги - це скарбниці мудрості, без яких я не уявляю свого життя.
Пліч-о-пліч з книгою я йду по життю. З самого дитинства мама привчала мене читати. Спочатку мені казочки читала матуся, а потім я навчився робити це сам. На свята я завжди радів, коли отримував в подарунок книгу. З дитячих енциклопедій та посібників я дізнавався багато цікавого. Художні твори відносили мене в інший світ, де я міг фантазувати вдосталь. Книги - вірні супутники мого життя. Це великі джерела, звідки людство може черпати знання та мудрість.