У лісах нашого краю мешкає чудова тварина. Його легко впізнати по сірій шубці та довгим вушкам. Це зайчик. Іноді його можна зустріти у затишних садах, городах і полях. Хутро в зайчика дуже густе та пухнасте. В шубці звірка є одна особливість, взимку сіра шубка змінюється на білу. Це перетворення дуже корисне для нього, на білому снігу ліса та інші хижаки не побачать білого зайчика. Вуха у нього завжди насторожі, вони виловлюють наймалейший шерох. Та коли він почує небезпеку відразу дає драла. Тільки п`яти виблискують. Зайчик має цікаві звички. Більшу частину життя він проводить ховаючись під кущами. Але як він любить гратися на галявинці зі своїми побратимами! Та він не забуває про обережність. Із їжі зайчик полюбляє всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони.
1. Підмет - пісня, присудок - співається. Під. - Вона, присудок - складається.
2. Підмет - пісня, присудок - є, підмет - ніхто, присудок - не захмарить.
3. Підмет - Ми , присудок - не забудемо, підм. мати, присудок- навчала.
4. Присудок- стане, підмет - пісня , присудок - загляне.
5. Підмет - лихо, присудок - сниться. підмет - ми, присудок. - заспіваймо.
Сполучники:
1. та - з'єднує дві граматичні основи.
2. Доки - спол. підрядності.
3. Що - В ролі займенника. (що - яка-пісня )
4. Як - сполучник підрядності.
5. А сполучник сурядності.