Власне звертання; непоширене:
— Ти ж кудою подасися, Остапе?
— Чи ти знавісніла, молодице, чи тебе нині жарт узявся?
— Ні, дідусю, то мене москаль встрелив, як я кордон переходив.
— Іване,— перервав хтось врешті тишу,— розкажи-но, як тебе жінка била та як ти од неї забіг аж сюди.
Риторичне звертання; поширене узгодженим означенням:
— Бодай ти запалася, треклята країно, з твоїми порядками!..— закляв він наголос.
Власне звертання; поширене узгодженим означенням:
— Люди добрі,— благала Соломія, стоячи на колінах,— змилуйтесь, прийміть нас до хати...
Вокативне звертання (звертання-речення)
— Ой боже ж мій!
крига - крижаний, біг - біжить, успіх - успішний, круг - круживний, запах - запашний, свекруха - свекрушин, заслуга - заслужений.