Море ... яке вона чарівне і прекрасне.Дивишся на нього і задумуєшся : а як воно виникло . яка його історія,і взагалі , що це таке " море " ? Воно далечіє і хвилі його мов би торкаться моїх ніг.Вона дуже чарівне , і коли я все ближче , і ближче підхожу до нього , то розумію , що це і є Божа краса.Цього року я була в перше на морі.Мені всього 13 років, і я ше побачу не одне море в світі. Попри це , моя перша зустріч з морем запамятаєтиься мені назавжди, бо це було просто неймовірно.Я раділа, що живу на цій Землі , бо теплі хвилі моря бовваніли ; лоскотали сонячні промінчики моє лице .То ж мені буде шо згадати ,бо ця зустріч була дививожню.
Пройшло літо, яке подарувало мені неймовірні враження та настала осінь. Осінь – сумна пора року, проте саме завдяки літу я маю чимало приємних спогадів. Це літо було особливо неймовірним, бо я навчився робити багато нових речей. Так, у червні я вперше побував у дитячому таборі. Завдяки табору я навчився бути більш самостійним.
У липні я відвідав бабусю з дідусем у селі. Бабуся навчила мене доїти корову та згодом вже спокійно довіряла мені цю важливу справу. З дідусем ми майже щодня ходили на риболовлю. Я вперше зумів зловити рибу. Це був невеличкий окунь. Поїздка до села подарувала мені приємні емоції та незабутні враження.
У серпні я відпочивав вдома. Батьки весь час працювали, тому я проводив дні надворі з товаришами. Одного разу у мами з татом зламалась машина, тому вони приїхали додому лише о дев’ятій вечора. Я вирішив зробити їм приємне і приготував смачну вечерю. Отже, це літо було надзвичайним. Я дуже виріс за цей час та усвідомив, що я доросла та самостійна людина.