Гарно цвів він навесні. Прилітала осінь, жовтіли і опадали листочки. Осипалися каштани, з сумом прощалися з деревом і падали на землю. Деякі з них під снігом перезимували. Навесні під теплим промінням сонця пустили коріння у землю-матінку.
Пройшли роки. Каштан не був більше самотнім. Вздовж дороги виросло багато дерев. Весною білими свічками зачаровують усіх довкола. А коли вітер заколише гілки, вітаються один з одним у великій сім’ї каштанів. він навесні. Прилітала осінь, жовтіли і опадали листочки. Осипалися каштани, з сумом прощалися з деревом і падали на землю. Деякі з них під снігом перезимували. Навесні під теплим промінням сонця пустили коріння у землю-матінку.
Пройшли роки. Каштан не був більше самотнім. Вздовж дороги виросло багато дерев. Весною білими свічками зачаровують усіх довкола. А коли вітер заколише гілки, вітаються один з одним у великій сім’ї каштанів.
Біля нашої школи висаджено багато каштанів. Це високі дерева з акуратною округлою кроною, що дає влітку густу прохолодну тінь. Листя каштана великі, крислаті. Дерева з такими широкими листям добре очищають повітря і збагачують його киснем. Коли наприкінці весни або на початку літа каштани зацвітають, здається, що в місті настав багатоденний свято. Білі та рожеві «свічки», що складаються з безлічі квіток, надають деревам вид величний і урочистий. Легкий аромат квітучих каштанів пов'язаний для мене з близькістю літніх канікул, наповненими сонячним світлом днями і довгими весняними вечорами. Чим ближче осінь, тим частіше починаєш помічати в густих кронах дерев колючі зелені їжачки плодів. І ось настає хвилина, коли перший блискучий коричневий кульку з сухим стукотом падає зверху до ніг. На початку навчального року весь шкільний двір виявляється усипаним шоколадними каштанами.ені.
Ріс собі на околиці самотній каштан.
Гарно Ріс собі на околиці самотній каштан.
Гарно цвів він навесні. Прилітала осінь, жовтіли і опадали листочки. Осипалися каштани, з сумом прощалися з деревом і падали на землю. Деякі з них під снігом перезимували. Навесні під теплим промінням сонця пустили коріння у землю-матінку.
Пройшли роки. Каштан не був більше самотнім. Вздовж дороги виросло багато дерев. Весною білими свічками зачаровують усіх довкола. А коли вітер заколише гілки, вітаються один з одним у великій сім’ї каштанів. він навесні. Прилітала осінь, жовтіли і опадали листочки. Осипалися каштани, з сумом прощалися з деревом і падали на землю. Деякі з них під снігом перезимували. Навесні під теплим промінням сонця пустили коріння у землю-матінку.
Пройшли роки. Каштан не був більше самотнім. Вздовж дороги виросло багато дерев. Весною білими свічками зачаровують усіх довкола. А коли вітер заколише гілки, вітаються один з одним у великій сім’ї каштанів.