-Подумай, яка багата наша рідна мова.
-Дійсно, чого варті самі дієприслівники. Під час читання книжок, вони цілком захоплюють мою уяву.
-Деякі філологи пишуть про їх роль у мовленні великі праці. Дієприслівники мають дуже цікаві морфологічні ознаки.
-Які саме, а то я раніше цим не цікавилась?
-Для початку можна розглядати дієприслівники різних видів. Вони можуть бути доконаними і недоконаними.
-Як цікаво. А можеш навести приклад?
-Так, звичайно. Візьмемо для прикладу таке речення. Ховаючись від лисиці заєць моторно стрибав по лісу. Слово ховаючись, утворена від дієслова- ховатися і має недоконаний вид.
- Що ти ще можеш сказати про цей дієприслівник?
-Ще, можу додати, що цей дієприслівник має дійсне та неперехідне значення.
-А час якось впливає на морфологічні ознаки цього слова?
-Цікаве питання. Так, впливає. Наприклад, це слово в теперішньому часі, а у деяких випадках дієприслівники можуть бути в минулому часі. Тоді вони мають доконаний вид.
-Дякую, за ці знання. Я вважаю, що вони мені знадобляться на уроках рідної мови.
1.Народе мій, до тебе я ще верну.
2.Україно, ти для мене диво!
і, земле, за твої щедроти.
4.На світі, за все наймиліше, лиш юність, о друзі мої.
5.Чого ти, дубе на яр похилився?
6.Той чоловік, видно дуже сердитий.
7.Видно, шляхи полтавськії і славну Полтаву.
8.Це сяйво, здається нев’янучим.
9.Ось цього, здається і треба було найбільше.
10.Одним словом, усе буде добре.
11.Отож, баритися не треба хлопці.
12.Я сумніваюся, отже мислю.